На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 178 - 179
 
178
Глава III
Трудовий договір
179
розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімаль­ної заробітної плати;
2)  винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, амо­рального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Розірвання договору у випадках, передбачених цією статтею, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 — також вимог статті 43 цього Кодексу.
(Стаття 41 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 5938-11 від 27.05.88; Законами № 871-12 від 20.03.91. № 3632-12 від 19.11.93, № 184-IVвід 17.10.02)
1.  Попередня ст. 40 коментованого Кодексу передбачає за­гальні підстави для розірвання трудового договору, що можуть застосовуватись власником або уповноваженим ним органом до всіх працівників, незалежно від виконуваної роботи і обійманої посади.
Коментована стаття передбачає додаткові підстави для розір­вання трудового договору, що можуть застосовуватися до окре­мих категорій працівників за певних умов.
2.  До окремих категорій працівників відносяться керівники, яких на відміну від інших працівників можна звільнити за одно­кратне грубе порушення трудових обов'язків. Перелік цих пра­цівників наведений у пункті першому коментованої статті.
3.  Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 6 листопада 1992 р. із змінами, внесеними постановою Пленуму від 1 квітня 1994 p., роз'яснив, що на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов'язків трудовий до­говір може бути розірваний лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та ін­шого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступни­ками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і служ­бовими особами державної контрольно-ревізійної служби та ор­ганів державного контролю за цінами.
Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обо­в'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обста­вин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
4. Указом Президента України від 16 березня 1995 р. «Про за­ходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному гос­подарстві України» визнано, що органи виконавчої влади, до сфе­ри управління яких належать підприємства-боржники — суб'єк­ти підприємницької діяльності, засновані на державній власності, які за наявності коштів на депозитних, валютних та інших рахун­ках мають кредиторську заборгованість строком понад 60 днів, повинні розривати контракти з керівниками цих підприємств. Оскільки в даному випадку йдеться про грубе порушення трудо­вих обов'язків, підставою для розірвання контракту може бути п. 1 ст. 41 цього Кодексу.
5. З дня опублікування (Урядовий кур'єр, 8 листопада 2002 p., № 208, стор. 11) набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статей 41 і 134 Кодексу законів про працю України» від 17 жовтня 2002 р. № 184-IV, яким коментована стаття доповнена пунктом Iі, що передбачає підставу звільнення керівника під­приємства, установи, організації, коли внаслідок його винних дій заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробіт­ної плати (з 1 січня 2003 року — 185,00 грн.).
6.  Працівники, які безпосередньо обслуговують грошові або матеріальні цінності, можуть бути звільнені, крім загальних під­став, передбачених ст. 40 цього Кодексу, також у випадку утрати до них довір'я. До працівників, які можуть бути звільнені за цією підставою, відносяться, перш за все, особи, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням грошових і товарних ціннос­тей, наприклад, продавці, касири, завідуючі базами тощо, а та­кож особи, які зайняті обробкою дорогоцінних металів і камнів, застосовують в процесі виробництва передані їм цінності, на­приклад, шліфовщики або огранщики алмазів на ювелірній фаб­риці, монтажники, паяльщики виробів з дорогоцінних металів.
Під термінами зберігання, обслуговування і розподілом цін­ностей слід розуміти широке коло операцій з експедиції чи з

Реклама
 

тИЦ и PR