На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 176 - 177
 
176
Глава HI
Трудовий договір
177
ника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
64.  Факт розкрадання майна, таким чином, може бути вста­новлений за вироком суду, що набув чинності. За цим вироком працівник не обов'язково повинен бути засуджений до такої міри покарання, що перешкоджає йому виконувати обумовлену робо­ту, як це передбачено пунктом 7 ст. 36 КЗпП. Міра покарання значення для вирішення питання про звільнення працівника не має. Вирок стверджує, що працівником вчинена крадіжка, і саме наявність цього факту є підставою для розірвання трудового до­говору.
65.  Підтвердженням факту крадіжки може бути також поста­нова компетентного органу про накладення за це адміністратив­ного стягнення, рішення трудового колективу та його органів, товариського суду або громадської організації про застосування заходів громадського впливу за встановлений факт розкрадання майна.
При розгляді спору про поновлення на роботі при звільненні за цією підставою суд вправі дати оцінку висновкам трудового колективу, громадської організації про вчинення працівником розкрадання, якщо ці висновки, на думку суду, суперечать зако­ну або встановленим обставинам.
66.  При звільненні працівників за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з причин, незалежних від них, а саме за скороченням чисельності або штату працівників, при вияв­ленні невідповідності обійманій посаді або виконуваній роботі і при поновленні на роботі іншого працівника, який раніше вико­нував цю роботу, власник або уповноважений ним орган пови­нен запропонувати працівникові переведення на іншу роботу.
Звільнення може бути проведене при відмові працівника від запропонованої роботи або у випадку, коли відсутня можливість переведення на іншу роботу.
67.  Правила про недопустимість звільнення працівника в пе­ріод тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосуються як передбачених статтями 40, 41 Кодексу, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відпо­відно до чинного законодавства провадиться з ініціативи влас­ника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на
увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівни­кам як із збереженням, так і без збереження заробітку.
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або упо­вноваженого ним органу не може бути визнано обгрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 p.).
68. За ініціативою власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний трудовий договір з тимчасовими і сезон­ними працівниками. Таке звільнення можливе:
— при зупиненні робіт з причин виробничого характеру або у зв'язку з скороченням робіт на строк більше одного тижня на тимчасових роботах і більше двох тижнів на сезонних роботах;
—  при нез'явленні на роботу тимчасових працівників внаслі­док тимчасової непрацездатності протягом більше двох тижнів під­ряд, а сезонних працівників — протягом більше одного місяця.
При трудовому каліцтві або професійному захворюванні міс­це роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності, але не більше ніж до закінчення строку роботи за договором.
Стаття 41. Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов
Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, тру­довий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:
1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків ке­рівником підприємства, установи, організації (філіалу, представ­ництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу) всіх форм власності, його заступниками, головним бухгалтером підприєм­ства, установи, організації, його заступниками, а також служ­бовими особами митних органів, державних податкових інспек­цій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;
Iі) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачується несвоєчасно або в

Реклама
 

тИЦ и PR