На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 166 - 167
 
166
Глава III
Трудовий договір
167
ного і громадського стягнення з додержанням порядку їх засто­сування, але це не дало позитивних наслідків, тому подальше залишення такого працівника на роботі суперечить інтересам виробництва.
28.  Систематичним порушенням трудової дисципліни вважа­ються порушення, вчинені працівником, який і раніше порушу­вав трудову дисципліну, за що притягався до дисциплінарної та громадської відповідальності, і порушив її знову. Одноразове по­рушення трудової дисципліни працівником не може бути підста­вою для його звільнення з роботи, за винятком керівників, які можуть бути звільнені за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.
Таким чином, для визначення систематичності невиконання трудових обов'язків має значення не сам факт дисциплінарного проступку, а застосування до працівника за цей проступок захо­дів дисциплінарного і громадського стягнення, а не впливу. Під впливом слід розуміти громадську оцінку дій працівника: прове­дення з ним бесіди, стаття в стінній газеті, критичний виступ на зборах тощо. Стягнення ж є заходом, передбаченим правовою нормою або статутом громадської організації.
29.  Власник або уповноважений ним орган може звільнити працівника і за повторне порушення трудової дисципліни за умо­ви, що це порушення було суттєвим. Тому при вирішенні спору про поновлення на роботі за цією підставою суд повинен у рі­шенні навести переконливі докази про те, наскільки суттєвим було це повторне невиконання службових обов'язків і наскільки серйозно могло вплинути це порушення на виробничу діяльність підприємства, а також у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що цією особою допущене систематичне невиконання службових обов'язків (Информационный бюллетень Верховного Суда Укра­ины. - 1980.- № 35,- С. 26).
30.  Заходи дисциплінарного стягнення, до яких ст. 147 КЗпП відносить догану і звільнення, не охоплюють всіх форм впливу з метою забезпечення дисципліни праці. До заходів впливу нале­жить також позбавлення працівника преміальної винагороди, шо передбачена системою оплати праці, винагороди за наслідками роботи підприємства за рік, процентних надбавок за вислугу ро­ків, одноразової винагороди за вислугу років тощо. Ці заходи до
дисциплінарних не віднесені, тому не можуть враховуватись при вирішенні питання про розірвання трудового договору.
31. Звільнення можливе лише за проступок, допущений після застосування до працівника заходів дисциплінарного чи громад­ського стягнення, що не втратили чинності. Відповідно до ст. 151 КЗпП України, якщо протягом року з дня накладення дисциплі­нарного стягнення працівника не буде піддано новому дисцип­лінарному стягненню і до того ж він проявив себе як сумлінний працівник, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, або стягнення може бути зняте достроково, до закін­чення одного року.
32.  Громадськими стягненнями вважаються стягнення за неви­конання трудових обов'язків, що застосовані до працівника тру­довим колективом, громадською організацією відповідно до по­ложень і статутів, що визначають їх діяльність. Беруться до уваги лише ті громадські стягнення, з дня накладення яких і до видан­ня наказу про звільнення минуло не більше одного року, якщо вони не зняті достроково.
33. При виникненні спору про правильність застосування стяг­нень за порушення трудової дисципліни, цей спір стосовно дис­циплінарних стягнень може розглядатись органами по розгляду трудових спорів, а при вирішенні спору про правильність звіль­нення з роботи — безпосередньо судом. Питання про правиль­ність застосованих заходів громадського стягнення вирішуються в установленому для них порядку оскарження, а не судом. Якщо правильність накладення стягнення викликає сумнів, суд ста­вить перед відповідним органом питання про перевірку обгрун­тованості його накладення.
34. До звільнення працівника з роботи за систематичне неви­конання без поважних причин трудових обов'язків власник або уповноважений ним орган зобов'язаний зажадати від порушника трудової дисципліни пояснення в письмовій формі. Відмова пра­цівника дати пояснення може бути зафіксована складенням акту.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути засто­совано лише одне дисциплінарне стягнення. Але за це порушен­ня працівник може бути притягнутий до усіх видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, матеріальної і дисциплінарної, звичайно, за наявності для цього підстав. Не

Реклама
 

тИЦ и PR