На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 162 - 163
 
162
Глава III
Трудовий договір
163
Не допускається звільнення працівників приватизованого під­приємства з ініціативи нового власника або уповноваженого ним органу протягом шести місяців від дня переходу до нього права власності (ст. 26 Закону України «Про приватизацію майна дер­жавних підприємств» в редакції від 19 лютого 1997 p.).
14.  Пункт 2 коментованої статті передбачає дві причини, які можуть бути підставою для розірвання трудового договору з пра­цівником: недостатня кваліфікація або стан здоров'я, що переш­коджають продовженню роботи. Ці причини є об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі працівника, тому вони не мо­жуть бути поставлені йому в провину.
15.  Недостатня кваліфікація працівника може виражатися у відсутності у нього необхідних знань і навиків, що виключають можливість нормального виконання обов'язків по конкретній посаді або роботі, і підтверджуватись об'єктивними даними про те, що працівник не виконує і не може виконувати тих функцій, що покладені на нього за трудовим договором.
Для встановлення невідповідності працівника обійманій по­саді або виконуваній роботі необхідно керуватися щодо робітни­ків тарифно-кваліфікаційними довідниками, щодо службовців — кваліфікаційними довідниками їх посад. Такі довідники визна­чають загальні вимоги, що ставляться до даної категорії праців­ників, та коло їх обов'язків.
Недопустимо звільнення за невідповідністю осіб, які не ма­ють достатнього досвіду виконання дорученої їм роботи в зв'яз­ку з нетривалим стажем їх роботи. Для молоді, яка прийшла на виробництво вперше, для молодих спеціалістів, які направлені на роботу після закінчення навчальних закладів, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити умови для на­буття необхідного виробничого досвіду.
16.  У ряді випадків для встановлення відповідності праців­ників обійманим посадам може проводитись атестація. Такій атестації підлягають працівники науково-дослідних, проектних, проектно-конструкторських і технологічних організацій, керів­ні, інженерно-технічні працівники і спеціалісти на підприємст­вах і в організаціях промисловості, будівництва, сільського гос­подарства, транспорту і зв'язку.
17. Атестуються також педагогічні працівники. За результата­ми їх атестації визначається відповідність працівника обійманій
посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються педагогічні зван­ня. Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється Міністерством освіти і науки України.
Рішення атестаційної комісії є підставою для звільнення пе­дагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому зако­нодавством (п. 4 ст. 54 Закону України «Про освіту» в редакції від 19 березня 1996 p.).
18.  Висновок атестаційної комісії про кваліфікацію працівни­ка є одним з доказів його відповідності обійманій посаді чи ви­конуваній роботі. Цей висновок підлягає перевірці та оцінці су­дом у разі спору в сукупності з іншими доказами. Тому суд може і не погодитись з цією оцінкою, якщо інші достовірні докази про роботу працівника підтверджують помилковість висновків атес­таційної комісії (Информационный бюллетень Верховного Суда УССР. - 1985. - № 53. - С. 31).
19.  Наявність нормативних актів щодо атестації певних кате­горій працівників не виключає можливість розірвання трудового договору з працівниками цих категорій за п. 2 коментованої статті і без її проведення, якщо фактичними даними підтверджується, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може належ­ним чином виконувати покладені на нього трудові обов'язки.
20.  Невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я може бути підставою для звільнення за наявно­сті повної або частково постійної, а не тимчасової, втрати праце­здатності. Однак така часткова втрата працівником працездатно­сті сама по собі не може бути підставою для звільнення за невід­повідністю, якщо працівник належним чином виконує свої трудові обов'язки.
Порушення працівником трудової дисципліни внаслідок його захворювання може бути підставою для звільнення з роботи за ініціативою власника або уповноваженого ним органу саме у зв'яз­ку з невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі, але не за порушення трудової дисципліни (Информационный бюл­летень Верховного Суда УССР. - 1981. - № 38. - С. 16).
21.  Якщо за виконуваною роботою працівник періодично повинен проходити медичне освідчення, відмова працівника від такого освідчення не може служити причиною звільнення його з роботи за невідповідністю його роботі. Такі дії працівника повин-6*

Реклама
 

тИЦ и PR