На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 154 - 155
 
154
Глава III
Трудовий договір
155
ним органом трудового договору до настання двотижневого строку суд обгрунтовано визнав незаконним (Радянське право. — 1989. — № 9. - С. 87).
7. Якщо працівник просить про розірвання трудового догово­ру з певної дати, то при досягненні про це домовленості власник або уповноважений ним орган не має права без згоди працівни­ка звільнити його після закінчення загального строку поперед­ження.
8.  Працівник, який досяг пенсійного віку, має право вимага­ти розірвання з ним трудового договору в строк, про який він просить, і з вказівкою в наказі про те, що він звільнений з робо­ти у зв'язку з виходом на пенсію за віком.
9. Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду Укра­їни, у справах про звільнення за ст. 38 КЗпП суди повинні пере­віряти доводи працівника про те, що власник або уповноваже­ний ним орган примусили його подати заяву про розірвання тру­дового договору. Подача заяви працівником з метою уникнути відповідальності за винні дії, не може розцінюватись як примус до цього і не позбавляє власника або уповноваженого ним орга­ну права звільнити його за винні дії з підстав, передбачених за­коном, до закінчення встановленого ст. 38 КЗпП строку, а також застосувати до нього протягом цього строку в установленому порядку інше дисциплінарне стягнення.
Працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на неви-значений строк, вправі до закінчення строку попередження від­кликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не провадить­ся, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведен­ня з іншого підприємства, установи, організації (частина четверта ст. 24 КЗпП).
Якщо після закінчення строку попередження трудовий дого­вір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів».
10.  Працівник підлягає поновленню на роботі, якщо він від­кликав свою заяву про звільнення з роботи за власним бажанням до припинення трудових правовідносин.
11.  Якщо звільнення працівника за власним бажанням було вимушеним, він підлягає поновленню на роботі.
12.  Посилання позивача на вимушеність поданої заяви про звільнення за власним бажанням суд не взяв до уваги, оскільки її було подано з метою уникнення відповідальності за появу на роботі в нетверезому стані і звільнення з цих підстав (Радянське право. - 1988. - № 24. - С 89).
13.  Якщо після закінчення двотижневого строку працівник, який подав заяву про звільнення з роботи, не був фактично зві­льнений з роботи і не підтвердив свого бажання розірвати трудо­вий договір, звільнення не може бути законним (Радянське пра­во. - 1962.- №4.- С 137).
14. Двотижневий строк попередження працівником власника або уповноваженого ним органу про звільнення обчислюється з дня, наступного за днем подачі ним заяви (Информационный бюллетень Верховного Суда УССР. - 1976. - № 18. - С. 45).
15. Обов'язок оформити розірвання трудового договору, укла­деного на невизначений строк, з ініціативи працівника покладе­но на власника або уповноважений ним орган.
16.  Оскільки працівник після закінчення двотижневого стро­ку з дня подачі заяви про звільнення за власним бажанням впра­ві припинити роботу, трудовий договір вважається розірваним з моменту припинення роботи, а не з дня видання власником або уповноваженим ним органом наказу про звільнення.
17.  При розірванні трудового договору з причин, з якими пов'язано надання певних пільг та переваг, запис про звільнення повинен проводитись із зазначенням цих причин.
18. Сезонні і тимчасові працівники також можуть у будь-який час звільнитися з роботи за власним бажанням, письмово попе­редивши про це власника або уповноважений ним орган за три дні.
Стаття 39. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника Строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за дого­вором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору

Реклама
 

тИЦ и PR
     


Законодавство в історії : Журнали 'Право України' : Опорні конспекти : Реферати : Юридичні словники