1. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежить від того, про який трудовий договір йдеться: укладений на невизначений строк чи строковий трудовий договір.
Для розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, працівник повинен звернутися до власника або уповноваженого ним органу із письмовою заявою, якою попереджує його за два тижні про свій намір припинити трудові відносини.
Порядок розірвання трудового договору, укладеного на певний строк, з ініціативи працівника регулює ст. 39 цього Кодексу.
2. Хоча трудовий договір може укладатись і в усній формі, розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, можливе тільки за його письмовою заявою. Не можна визнати правильним звільнення працівника за його ініціативою, якщо про це працівник не подав письмової заяви.
3. Письмову заяву про звільнення працівник може подати як під час роботи, так і при відсутності на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою, відрядженням чи з будь-яких інших причин. Важливо лише, щоб власник або уповноважений ним орган своєчасно, за два тижні був письмово повідомлений про намір працівника припинити трудові відносини за своєю ініціативою.
4. Право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою в порядку, передбаченому коментованою статтею, належить будь-якому працівнику, незалежно від того, де він працює і яку посаду обіймає.
Забороняється лише звільнення за власним бажанням засуджених до виправних робіт без позбавлення волі без дозволу органів, які відають виконанням цього виду покарань.
5. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника вказівки в заяві про причину звільнення з роботи, якщо працівник не посилається на неможливість продовжувати роботу і не просить звільнити його до закінчення двотижневого строку.
6. При відсутності у заяві працівника прохання про звільнення його до закінчення строку попередження, передбаченого коментованою статтею, розірвання власником або уповноваженим
:
: