На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 142 - 143
 
142
Глава III
Трудовий договір
143
трудові відносини фактично тривають, то сам по собі факт закін­чення строку автоматично не припиняє трудових відносин. До­говір вважається продовженим на тих самих умовах, але вже на невизначений строк.
9.  У тих випадках, коли трудовий договір укладався до на­стання певного факту, наприклад, на час відпустки працівниці по вагітності і пологах, по догляду за дитиною тощо, такий дого­вір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обу­мовленого факту є підставою для припинення трудового догово­ру у зв'язку з закінченням строку.
10.  Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, коли дитина потребує домашнього догляду — до досягнення віку, визначеного у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, на підставі закінчення строкового трудового договору буде правильним лише за умови, що працівниці була запропоно­вана інша робота або вона працевлаштована на іншому підпри­ємстві, в установі, організації.
11.  Гарантія працевлаштування поширюється і на випадки звільнення у зв'язку з закінченням строку трудового договору тим­часових працівниць та працівниць, які зайняті на сезонних робо­тах. Обов'язок по наданню іншої роботи або по працевлаштуван­ню покладається на власника або уповноважений ним орган.
12.  Строковий трудовій договір може бути розірваний влас­ником або уповноваженим ним органом і до закінчення строку його дії, але тільки з підстав, що передбачені для звільнення з ініціативи власника.
13.  Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 6 листопада 1992 р. зобов'язав суди враховувати, що звільнення з тих підстав вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (або понад три роки, але не більш, ніж до шести років, якщо дитина за медичним висновком в цей період потребує до­машнього догляду), одиноких матерів (жінка, яка не перебуває в шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установлено­му порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама) при наявності дитини віком до чотирнад-
цяти років або дитини-інваліда провадиться з обов'язковим пра­цевлаштуванням (частина третя ст. 184 КЗпП). Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була нада­на на тому самому або на іншому підприємстві (в установі, орга­нізації) інша робота або запропонована робота, від якої вона від­мовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).
Передбачені частиною третьою ст. 184 КЗпП гарантії поши­рюються і на випадок звільнення в зв'язку з закінченням строку договору зазначених працівників, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
14.  Судове рішення скасоване, оскільки суд помилково ви­знав, що позивачка працювала за строковим трудовим догово­ром, тоді як дія укладеного з нею трудового договору не продов­жувалась, а вона продовжувала працювати і після закінчення стро­ку цього договору (Информационный бюллетень Верховного Суда УССР. - 1978. - № 27. - С. 44).
15.  Призов або вступ працівника на військову службу фактич­но є вимогою органів Міністерства оборони України про при­пинення трудового договору з даним працівником. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових форму­ваннях відповідно до Закону України «Про загальний військо­вий обов'язок і військову службу» від 18 червня 1999 року є дер­жавною службою особливого характеру, яка полягає у професій­ній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни. Час проход­ження військової служби зараховується громадянам до загально­го трудового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни чоловічої статі, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років.
16.  Підставою для припинення трудового договору є також направлення працівника на альтернативну (невійськову) службу.
17.  Про розірвання трудового договору з ініціативи працівни­ка (п. 4 коментованої статті) див. коментар статей 38, 39 цього Кодексу.

Реклама
 

тИЦ и PR