На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 106 - 107
 
106
Глава III
Трудовий договір
107
вах за погодженням з профспілковим органом на основі галузе­вих посадових інструкцій і положень про відділи та служби під­приємства, галузевих кваліфікаційних характеристик, положень про окремі категорії працівників.
7. Місце роботи, як правило, визначається місцем знаходження підприємства як сторони трудового договору. Залежно від струк­турної організації підприємства працівник може бути використа­ний на роботі в будь-якому структурному підрозділі. Але коли структурні підрозділи знаходяться поза межами певної адмініст­ративно-територіальної одиниці, де укладався трудовий договір, то місце роботи обов'язково повинно бути конкретизованим.
8.  На працівника, якого прийняли на роботу, законом покла­дається обов'язок дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку. Організація внутрішнього трудового розпорядку і управління трудовим процесом обумовлює створення організацій­них відносин між власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом і працівниками. Своєрідність цих відносин полягає в тому, що вони на відміну від владних адмініс­тративних відносин розвиваються в рамках внутрішнього трудо­вого розпорядку, стосуються саме процесу праці, в зв'язку з чим обидві сторони трудового договору підкоряються цьому розпо­рядку.
9.   Наявність обов'язку працівника за трудовим договором дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку є ос­новою відмінністю цього договору від угод цивільно-правового характеру. При трудових відносинах працівник включається до складу трудового колективу підприємства, установи, організації, при влаштуванні на роботу бере на себе обов'язок додержувати­ся правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють на да­ному підприємстві, в установі, організації, зобов'язується вико­нувати певну трудову функцію в загальній колективній праці працівників даного підприємства, певну роботу, що відноситься до обумовленої професії, спеціальності або посади (ст. 21 КЗпП). Саме праця, а не її наслідки, є предметом трудового договору. За цим же договором працівник зобов'язаний за певні відрізки часу виконувати попередньо встановлену норму виробітку для цієї категорії працівників.
Якщо у відносинах по застосуванню праці між власником і громадянином зазначені вище ознаки відсутні, працівник вико-
нує роботу на свій розсуд і внутрішньому трудовому розпорядку не підкоряється, то ці відносини мають регулюватися не трудо­вим, а цивільним правом.
10. Трудовий договір може укладатись на одному або одноча­сно на декількох підприємствах, установах, організаціях. Одно­часне зайняття працею на декількох підприємствах є сумісницт­вом. За сумісництвом робітники, службовці і спеціалісти вико­нують, крім своєї основної роботи, іншу роботу за плату. Це допускається як на тому самому, так і на іншому підприємстві, в установі, організації або у громадян у вільний від основної робо­ти час. Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповно­важеного ним органу, а також профспілкового комітету за основ­ним місцем роботи не потрібно. ■
Керівники підприємств, об'єднань, установ, організацій спіль­но з профспілковими комітетами можуть вводити обмеження на сумісництво лише щодо працівників окремих професій і посад з особливими умовами та режимом праці, додаткова робота яких може потягти за собою наслідки, які відбиваються на стані здо­ров'я або безпеці виробництва.
11.  Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 3 квітня 1993 р. «Про роботу за сумісництвом праців­ників державних підприємств, установ, організацій» та п. 4 По­ложення про умови роботи за сумісництвом працівників держав­них підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції і Міністерства фінансів України № 43 від 28 червня 1993 р., не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності) керівники державних підприємств, установ, організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їх заступники.
Обмеження також поширюється на осіб, які не досягли 18 ро­ків, та вагітних жінок.
Не допускається також одночасне заняття двох керівних по­сад:
12.  Перелік робіт, які не є сумісництвом, і можуть виконува­тися, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, дається у Додатку до Положення про умови роботи за сумісництвом пра-

Реклама
 

тИЦ и PR