|
|
Для ведення переговорів і підготовки проекту колективного договору утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами самостійно. Особи, які беруть участь у переговорах як представники сторін, а також спеціалісти, запрошені для участі у роботі комісій, на період переговорів та підготовки проекту звільняються від основної роботи із збереженням заробітної плати та включенням цього часу до трудового стажу. Діяльність робочої комісії є безперервною, проте сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання необхідних даних для вироблення відповідних рішень і пошуку компромісів.
8. Сторони зобов'язані надавати учасникам колективних переговорів всю необхідну інформацію щодо змісту колективного договору. Законодавство України не встановлює поняття «необхідна інформація» для ведення колективних переговорів, визначення змісту і укладення колективного договору. Рекомендація МОП № 129 «Про зв'язки між адміністрацією і працівниками на підприємстві» (1967 р.) передбачає інформацію, що повинна надаватися роботодавцями, а також вимоги до неї. Ця інформація за можливістю повинна охоплювати всі питання, в яких зацікавлені працівники щодо діяльності підприємства, та перспектив його розвитку, а також становища працівників. Інформація повинна містити загальні умови праці, правила техніки безпеки і гігієни праці, інструкції з попередження нещасних випадків і професійних захворювань, можливість професійного навчання та ін.
Трудове законодавство України передбачає ряд прав і обов'язків суб'єктів колективних переговорів щодо одержання інформації, яка прямо або опосередковано може вплинути на зміст колективного договору. На роботодавців покладено обов'язок надання інформації на запити профспілок з питань умов праці та оплати праці, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації, їх господарської діяльності.
Вимога законодавця про надання учасникам колективних переговорів необхідної інформації має двосторонній характер, тому вона є обов'язковою до виконання і представниками найманих працівників.
9. Робоча комісія готує проект колективного договору з урахуванням пропозицій, що надійшли від працівників даного під-
|
приємства, і приймає рішення, яке оформляється відповідним протоколом. Порядок прийняття рішення встановлюється сторонами. Враховуючи те, що вирішується питання про прийняття узгодженого варіанту проекту колективного договору, рішення слід вважати прийнятим з моменту досягнення згоди між членами комісії, що є представниками сторін. Якщо інтереси найманих працівників представляє спільний представницький орган і в ньому не досягнуто згоди щодо колективного договору, то загальні збори найманих працівників приймають найбільш прийнятний проект колективного договору і наділяють профспілку, яка розробила цей проект, правом проведення переговорів і укладення колективного договору від їх імені.
10. Узгоджений проект колективного договору, прийнятий рішенням робочої комісії, обговорюється найманими працівниками у структурних підрозділах і виноситься на розгляд загальних зборів (конференції). Загальні збори (конференція) трудового колективу вирішують питання про схвалення проекту колективного договору. У разі незгоди вони можуть відхилити весь запропонований проект або окремі його положення. У такій ситуації сторони зобов'язані негайно поновити переговори і розробити необхідний проект колективного договору з урахуванням застережень, висунутих загальними зборами (конференцією). Ці переговори тривають не більше 10 днів, після чого проект у цілому виноситься на розгляд загальних зборів (конференції).
Загальні збори (конференція) трудового колективу, схваливши проект колективного договору, визначають строк, протягом якого він повинен бути підписаний. Якщо це питання не розглядалося, то уповноважені представники сторін підписують проект колективного договору не пізніш як через п'ять днів з моменту його схвалення.
11. Якщо в ході переговорів виникли розбіжності щодо укладення колективного договору і сторони не дійшли згоди, то вони складають протокол розбіжностей. Порядок вирішення таких розбіжностей встановлено у Законі України «Про колективні договори і угоди». Проте 3 березня 1998 р. в Україні прийнято Закон «Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», що врегулював види колективних трудових спорів та порядок їх вирішення. Відповідно «Прикінцевих положень» даного
|
|
:
: