На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 78 - 79
 
78
Глава II
Колективний договір
79
випливає з інших положень Закону і КЗпП України. З прийнят­тям законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організації роботодавців», на роботодавців, їх об'єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого само­врядування покладено обов'язок брати участь у колективних пе­реговорах щодо укладення колективних договорів і угод.
3.   Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів від імені найманих працівників надається професій­ним спілкам через їх виборні органи. При наявності на підпри­ємстві кількох профспілок формується спільний представницький орган, який має право ведення переговорів і укладення колекти­вного договору. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. Причому профспілка, що відмо­вилася від участі в представницькому органі, позбавляється пра­ва представляти інтереси найманих працівників при підписанні колективного договору.
Вести переговори і укладати колективні договори мають пра­во представники найманих працівників, якщо на підприємстві, в установі, організації відсутні профспілки і за умови їх обрання на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів.
4.  Законодавець встановлює заборону втручання у діяльність найманих працівників і їх представників, що може обмежити їх законні права у сфері проведення колективних переговорів та укладення колективних договорів. Таке втручання заборонено з боку органів представницької і виконавчої влади та господарсь­кого управління, політичних партій, роботодавців.
Крім гарантій, що передбачають заборону втручання, обмежено коло суб'єктів, які можуть представляти інтереси найманих пра­цівників. Не допускається ведення переговорів та укладення ко­лективних договорів і угод від імені працівників організаціями, органами або особами, які створені чи фінансуються роботодав­цями, політичними партіями або представляють інтереси робото­давців. У разі коли інтереси найманих працівників представляє профспілковий орган, інтереси роботодавця не можуть предста­вляти особи, які є членами виборного органу цієї профспілки.
5. У законодавстві України відсутній обов'язок сторін розпоча­ти колективні переговори. Дуже часто колективні договори на під­приємствах не укладаються, оскільки жодна із сторін не проявляє
ініціативи по їх укладенню. Пропонується навіть зобов'язати ро­ботодавця розпочати такі переговори. Видається, що таке правило суперечить принципу добровільної участі сторін соціального парт­нерства у проведенні колективних переговорів. Однак колектив­ний договір на підприємствах повинен включати нормативні по­ложення, зокрема з питань оплати праці (статті 14—18 Закону України «Про оплату праці»). Тому об'єктивно скаладаються умо­ви щодо обов'язковості укладення колективного договору на під­приємствах, що нормативно закріплено ст. 17 Закону України «Про підприємства в Україні». Діяльність професійних спілок як пред­ставників найманих працівників у колективно-договірному регу­люванні безпосередньо пов'язана із захистом їх інтересів. Такий захист здійснюється в тому числі і шляхом ведення переговорів з укладення колективного договору. Закон України «Про професій­ні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлює форму пред­ставництва інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з ро­ботодавцями, що здійснюється на основі системи колективних до­говорів. Тому в укладенні колективного договору зацікавлені більше працівники та їх представники, відповідно вони повинні прояв­ляти ініціативу і розпочинати ведення колективних переговорів.
6.  Ініціатива проведення колективних переговорів може нале­жати як роботодавцю, так і найманим працівникам, їх представ­никам. Будь-яка із сторін може розпочати переговори не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору. Даний строк може бути іншим (більшим або меншим), якщо сторони зазначили про це у чинному колективному договорі.
Сторона, що проявила ініціативу в проведенні колективних переговорів, повинна дотримуватися форми реалізації наданого права — письмово повідомити іншу сторону про початок перего­ворів. Друга сторона протягом семи днів зобов'язана розпочати переговори. Це зобов'язання повинно бути виконане, оскільки до винних осіб, які представляють роботодавців чи найманих працівників і ухиляються від участі в переговорах або умисно порушують строк початку переговорів, можуть бути вжиті заходи щодо адміністративної і дисциплінарної відповідальності.
7.  Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладен­ня або внесення змін до колективного договору обговорюється сторонами, а рішення оформляється відповідним протоколом.

Реклама
 

тИЦ и PR