На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 66 - 67
 
66
Глава II
Колективний договір
67
ками можуть бути профспілкові організації, спільні представницькі органи, представники, обрані і уповноважені найманими пра­цівниками.
8.  Законодавець у коментованій статті визнає профспілкові організації повноважними суб'єктами щодо укладення колектив­ного договору. Історично професійні спілки виступають пред­ставницькими громадськими організаціями. Історія виникнення колективно-договірного регулювання свідчить, що воно тісно пов'язане з розвитком профспілкового руху, який покликаний здійснювати захист інтересів працівників. Лише з появою проф­спілок фактично з'явилася можливість такого виду правового регулювання, яке дозволяло захистити інтереси найманої праці.
Правовий статус профспілок визначається Конституцією Ук­раїни, Законом України «Про професійні спілки, їх права та га­рантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. та іншими нормативно-правовими актами.
Держава визнає профспілкові організації повноважними пред­ставниками колективних інтересів найманих працівників, захис­никами їх трудових і соціально-економічних прав у відносинах з роботодавцями. Таке представництво здійснюється незалежно від членства найманих працівників. Законодавець закріпив за проф­спілковими організаціями беззаперечне право на ведення пере­говорів і укладення колективного договору (статті 12, 243 і 246 КЗпП України). Тому для його реалізації не потрібно додатково­го погодження з боку найманих працівників.
9.  Профспілкова організація, як і будь-яка інша юридична особа, реалізує свою правосуб'єктність через систему органів, створених для виконання цілей її діяльності. У колективно-дого­вірному регулюванні свої повноваження вони здійснюють через створені ними виборні органи, а у разі відсутності таких — через представника (довірену особу) профспілки. Повноваження орга­нів на представництво профспілкових організацій, як правило, визначаються в їх статутах, але таке представництво може здійс­нюватися і на основі відповідного рішення профспілкового орга­ну щодо профспілкового представника (довіреної особи).
10.  Укладати колективний договір може одна профспілкова організація, якщо вона є єдиною, або всі профспілки, що діють на підприємстві, в установі, організації.
У разі наявності на підприємстві, в установі, організації кіль­кох профспілок створюється об'єднаний представницький орган за ініціативою будь-якої профспілки. На відміну від представни­ків найманих працівників у колективно-договірному процесі об'єднаний представницький орган не формується загальними зборами чи конференцією працівників. Обов'язок створення цього органу покладено на профспілки. Участь профспілок у спільно­му органі відбувається на засадах пропорційного представництва їх членів. Рішення загальних зборів (конференції) має правовста-новлююче значення, коли в об'єднаному представницькому органі не досягнуто згоди щодо колективного договору. В такій ситуації працівники визначають найбільш прийнятний проект колектив­ного договору і профспілку, яка розробила цей проект, уповно­важуючи її представляти інтереси найманих працівників у пода­льшому веденні колективних переговорів і укладенні колективного договору.
Незважаючи на широке коло повноважень, об'єднаний пред­ставницький орган не може укладати і підписувати колективний договір. Кожна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним договором та від­повідальності за їх невиконання. Ця вимога покладається на кон­кретні профспілки, а не на об'єднаний представницький орган.
По завершенні колективних переговорів кожна профспілкова організація, яка брала участь в об'єднаному органі, підписує ух­валений загальними зборами (конференцією) трудового колективу проект колективного договору. Участь профспілки в об'єднано­му органі є обов'язковою, оскільки інакше вона втрачає право представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.
11. Представництво інтересів найманих працівників у колек­тивних переговорах з укладення колективних договорів може здійснюватися й іншими суб'єктами — представниками найманих працівників. Таке представництво можливе лише за наявності певних умов. Представники обираються у тому разі, якщо на підприємстві, в установі, організації відсутні профспілкові орга­нізації. Це представництво потребує обов'язкового волевиявлен­ня найманих працівників, трудового колективу (статті 3, 4 Зако­ну України «Про колективні договори і угоди», ст. 17 Закону України «Про підприємства в Україні»).
З*

Реклама
 

тИЦ и PR