|
|
2. Чинне законодавство України не дає поняття підприємства, установи, організації, що мають права юридичної особи. Проте згідно з цим законодавством зазначені суб'єкти права є юридичними особами. Поняття, види та правоздатність юридичних осіб встановлені главою 2 Цивільного кодексу України, законами України «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», «Про господарські товариства», «Про громадські об'єднання» та іншими нормативно-правовими актами, в тому числі статутами і положеннями, на основі яких діє юридична особа.
З моменту державної реєстрації підприємство, установа, організація набувають статусу юридичної особи і відповідають одному із критеріїв сфери укладення колективних договорів.
3. Згідно з Законом України «Про підприємства в Україні» можуть створюватися об'єднання підприємств: асоціації, корпорації, концерни, консорціуми — які також є юридичними особами. Якщо об'єднання використовуватиме працю найманих працівників, то колективний договір також укладатиметься, незалежно від того, чи наявні колективні договори підприємств, що увійшли до його складу.
4. Законодавством передбачена можливість укладення колективного договору в структурних підрозділах підприємства, установи, організації. Укладення колективного договору в підрозділах підприємств обумовлюється їх компетенцією, що встановлюється нормативно-правовими актами (наприклад, положеннями, відповідними частинами статутів). Для вирішення питання про укладення колективного договору необхідно враховувати доцільність його укладення, а також економічну і фінансову самостійність та організаційні і матеріальні можливості підрозділу для встановлення та реалізації додаткових або більш високого рівня гарантій, пільг та інших умов праці з урахуванням специфіки діяльності підрозділу. Тобто структурно-організаційні одиниці юридичної особи повинні володіти необхідними правовими та економічними ресурсами, що дозволяло б реально виконувати зобов'язання, передбачені колективними договорами.
5. Обов'язковою умовою укладення колективного договору є використання підприємством, установою, організацією найманої праці. Очевидно, що її слід розуміти як працю найманого працівника. Трудове законодавство дає поняття найманого пра-
|
цівника. Ним є фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю (ст. 1 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»).
Колективний договір у селянських (фермерських) господарствах, колективних сільськогосподарських підприємствах укладається лише в тих випадках, якщо зазначені суб'єкти використовуватимуть найману працю. В акціонерних товариствах, що наймають працівників за трудовим договором (контрактом), колективний договір також укладається, незалежно від того, чи є наймані працівники водночас власниками корпоративних прав (власниками акцій). І в першому, і в другому випадку укладення колективного договору обумовлюється сферою його укладення — зазначені суб'єкти мають права юридичної особи і використовують найману працю.
6. Критерій сфери укладення колективного договору — використання найманої праці — є досить загальним і потребує конкретизації на законодавчому рівні, бо при буквальному тлумаченні досить підприємцю найняти одного-двох працівників, і він зобов'язаний крім трудового договору укладати й колективний. Ми вважаємо, що у разі укладення трудового договору лише з одним працівником колективний договір не може бути укладено, оскільки відсутня належна сторона з боку найманої праці, що має право укладати колективний договір. Стороною колективного договору, в тому числі й колективного трудового спору на виробничому рівні, є наймані працівники (колективний суб'єкт), а не окремий працівник.
7. На практиці і в науковій літературі висловлювалися сумніви щодо доцільності укладення колективних договорів у разі найняття невеликої кількості працівників і необхідності внесення змін. Тому пропонується встановити у законодавстві кількість працівників, за наявності якої колективний договір укладається обов'язково, в противному разі укладення колективного договору розглядається як право сторони і такий договір може бути укладений з ініціативи однієї з них.
Коментована стаття потребує змін і в частині обмеження колективно-договірного регулювання законодавцем на локальному
|
|
:
: