На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 58 - 59
 
58
Глава II
Колективний договір
59
Нормативні умови колективного договору — це такі умови, в яких сторони на рівні підприємства встановлюють локальні нор­ми права, що регулюють умови праці. Це можуть бути умови, що випливають з конкретизації окремих положень і статей КЗпП України (наприклад, встановлення умов виплати міжрозрядної різниці робітникам-відрядникам при виконанні робіт різної ква­ліфікації). Разом з тим, у колективному договорі можуть бути вста­новлені норми, які надають працівникам додаткові, порівняно з централізованим законодавством, пільги і переваги (скорочений робочий час, додаткові оплачувані відпустки тощо). В усіх випад­ках при встановленні в колективному договорі локальних норм важливо, щоб визначені ними умови не погіршували права най­маних працівників у порівнянні з тими, що їм гарантовані центра­лізованим законодавством. Колективні договори повинні встано­влювати норми, що передбачають більш високі пільги та гарантії порівняно з чинним законодавством, угодами вищого рівня.
3. 1 липня 1993 р. прийнято Закон України «Про колективні договори і угоди», яким встановлені правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-еконо­мічних інтересів працівників і власників. На основі цього Закону в новій редакції викладено главу 2 Кодексу законів про працю України.
Зміни торкнулися не тільки норм, що визначають поняття, порядок укладення та виконання колективного договору, його зміст був розширений шляхом встановлення нових видів актів колективно-договірного регулювання — генеральної, галузевої та регіональних угод. Укладення зазначених нормативно-правових договорів розглядається як одна з форм соціального партнерства і в поєднанні з іншими нормами, що встановлюють принципи, види та форми участі суб'єктів соціально-трудових відносин у визначенні обов'язкових правил поведінки, формують новий ін­ститут трудового права — соціальне партнерство.
Законодавство України встановлює і сторін соціального парт­нерства. До них належать професійні спілки та їх об'єднання, інші організації найманих працівників, утворені ними відповідно до чинного законодавства, работодавці, їх організації та об'єд­нання, держава в особі виконавчих органів влади і органів місце-
вого самоврядування. їх правовий статус визначається Консти­туцією України, КЗпП України, законами України «Про колек­тивні договори і угоди» від 1 липня 1993 р., «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 p., «Про організації роботодавців» від 24 травня 2001 р. та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 11. Сфера укладення колективних договорів
Колективний договір укладається на підприємствах, в уста­новах, організаціях незалежно від форм власності і господарю­вання, які використовують найману працю і мають права юри­дичної особи.
Колективний договір може укладатися в структурних підроз­ділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів.
(Стаття II із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР№ 4617-10від 24.01.83, № 8474-10 від 27.02.83, № 5938-11 від 27.05.88; Законом № 3693-12 від 15.02.93)
1. Колективний договір укладається на підприємствах, в уста­новах, організаціях незалежно від форм власності і господарю­вання, які використовують найману працю і мають права юри­дичної особи. В поєднанні цих двох критеріїв визначається сфе­ра укладення колективного договору. На сферу укладення колективного договору не впливає організаційна форма підпри­ємця, так само як і форма власності та господарювання, кіль­кість працівників у юридичної особи. Укладення колективного договору не залежить від того, чи юридична особа займається підприємницькою діяльністю. Тому колективний договір укла­дається також у навчальних закладах, громадських організаціях, виконавчих органах державної влади та органах місцевого само­врядування, які використовують найману працю.
У разі відсутності хоча б одного з двох критеріїв колективний договір на підприємствах, в установах, організаціях не уклада­ється. Тому на підприємствах, в установах, організаціях, які не використовують працю найманих працівників, колективний до­говір не укладається. Так само і з громадянами, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, якщо вони при цьому використовують найману працю інших осіб, колективний договір не укладають.

Реклама
 

тИЦ и PR