Стр. 50 - 51 || Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.


	На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF

Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар. — Харків: Консум, 2003.

<< Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка >>

Реклама

Сторінки 50 - 51



	50	Глава І	Загальні положення	51

	зазначені, сезонними не вважаються, хоча б вони і виконувались не більше шести місяців. 7. З введенням в дію Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. тимчасовим і сезонним працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому ними часу. За чинним раніше законодавством тимчасові і сезонні працівники правом на відпустку або її грошову компенсацію не користувалися. 8. Стаття 7 Кодексу передбачає можливість встановлення додаткових підстав припинення трудового договору, зокрема, вказуючи на таку підставу припинення трудового договору, як порушення правил прийняття на роботу. Ця підстава припинення трудового поговору може застосовуватись тоді, коли є відповідна норма, що встановлює порядок прийняття на роботу. Без такої норми сама стаття 7 Кодексу підставою припинення трудового договору бути не може. Так, пунктом 17 постанови РНК УРСР від 4 червня 1933 р. «Про сполучення посад та службу родичів в установах, підприємствах та організаціях усуспільненого сектору» заборонена сумісна служба на одному і тому самому підприємстві, в установі, організації осіб, які перебувають між собою в близькому родстві чи свояцтві, якщо їх служба пов'язана з безпосередньою підпорядкованістю або підконтрольністю одного з них іншому. Власник відповідно до статті 25^і КЗпП України вправі вводити обмеження щодо спільної роботи родичів і свояків на своєму підприємстві, в установі, організації. На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством. У разі прийняття таких родичів на роботу припинення трудового договору може проводитись у зв'язку з порушенням правил прийняття на роботу. 9. Постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» № 245 від 3 квітня 1993 р. введені обмеження на сумісництво (п. 1) і заборона працювати за сумісництвом певним категоріям працівників (п. 4 постанови). При порушенні цього обмеження чи заборони трудовий зговір з цими працівниками може бути припинений у зв'язку з порушенням правил прийняття на роботу. 10. Молоді спеціалісти, підготовку яких здійснено за державним замовленням, які відповідно до Положення про працевлаш-		тування випускників вищих навчальних закладів навчалися згідно з умовами державного контракту за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 949 від 1 вересня 1997 p., зобов'язані не менше 3-річного строку відпрацювати за направленням на певних підприємствах, в установах, організаціях. Невиконання цього обов'язку і працевлаштування на роботу самостійно без довідки про надання права на самостійне працевлаштування є порушенням правил прийняття на роботу. 11. Припинення трудового договору в зв'язку з порушенням правил прийняття на роботу в наказі і трудовій книжці повинно бути проведено з посиланням на статтю 7 КЗпП України і на відповідний правовий акт, яким встановлено правила прийняття на роботу певної категорії осіб. *Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян,* *які працюють за межами своїх держав* Трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України. (Стаття 8 в редакції Закону № 1807-III* від 8.06.2000)* 1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю у період тимчасового перебування за кордоном за умови, що ця діяльність не суперечить чинному законодавству України і країни перебування. Інтереси громадян, які тимчасово працюють за кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та іншими державами (стаття 10 Закону України «Про зайнятість населення»). 2. Іноземці мають рівні з громадянами України права та обов'язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами. Постійно проживаючі в Україні, іноземці мають право працювати на підприємствах, в установах, організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Реклама