Президенту України надані повноваження підписувати закони, що приймаються Верховною Радою України. Йому належить також право одноособово приймати укази і розпорядження, які мають нормативний характер і є підзаконними актами.
4. Вищим органом державної виконавчої влади в Україні є Кабінет Міністрів — Уряд України, який на підставі Конституції та законів України, постанов Верховної Ради, указів і розпоряджень Президента України наділений правом видавати в межах своїх повноважень постанови та розпорядження. Ці постанови та розпорядження підлягають виконанню на всій території України.
5. Міністри, керівники інших контрольних органів державної виконавчої влади в межах своєї компетенції можуть видавати нормативно-правові акти, які підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України. Наприклад, Міністерству фінансів України надано право на основі і для виконання чинного законодавства видавати накази, організовувати та контролювати їх виконання. У разі необхідності міністерство разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядуванні видає спільні акти, які є обов'язковими для виконання.
Аналогічні повноваження закріплені в положеннях про Міністерство економіки, Міністерство охорони здоров'я та інші міністерства України, положеннях про державні комітети.
6. Нормативні акти, що регулюють трудові відносини, відрізняються від нормативних актів інших галузей права тим, що в регулюванні трудових відносин важливе місце посідають локальні (місцеві) норми права, які приймаються безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях власником або уповноваженим ним органом за погодженням з трудовим колективом чи профспілковим комітетом.
Завдяки місцевому регулюванню трудових відносин розвиваються демократичні засади у виробничій діяльності. Співвідношення локального і централізованого регулювання є показником демократизму існуючої правової системи суспільства.
Локальна нормотворчість здійснюється безпосередньо учасниками трудових відносин, які можуть впливати на зміст цих норм. Це дає можливість працівникам знати обсяг належних їм прав та обов'язків, що визначені локальними нормами, максимально