На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 110 - 111
 
досягли 16 років (за окремі злочини- 14 років) і яким ще не виповнилося 18 років.
Відповідно до ст. 97 КК, неповнолітній, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК. Отже, звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності є можливим за наявності двох обставин:
1) якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої тяжкості (ч.2 ст.12 КК);
2)  якщо є можливість виправлення такого неповнолітнього без застосування покарання.
Примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК (ч. 2 ст. 97 КК).
Якщо неповнолітній, який вчинив злочин, звільнюється від застосованих заходів виховного характеру, ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності (ч. З ст. 97 КК).
певний строк. До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Штраф має майновий характер, позбавляє засудженого майнових коштів. Він може застосовуватися лише до тих неповнолітніх, які мають самостійний заробіток (прибуток), власні кошти або майно, на яке може * бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 99 КК). Згідно ч. 2 ст. 99 розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п'ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф може застосовуватися як основне, так і додаткове покарання.
Громадські та виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання цих робіт не може перевищувати двох годин (ч. 1 ст. 100 КК).
Згідно ч. 2 ст. 100 КК, виправні роботи можуть призначатися неповнолітньому у віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування на користь держави в межах від п'яти до десяти відсотків.
Арешт, відповідно до ст. 101 КК, полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб.
Позбавлення волі на певний строк. Цей вид покарання особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначений на строк більше десяти років, а за вчинення особливо тяжкого злочину, поєднаного з умисним позбавленням життя людини, - на строк до п'ятнадцяти років.
Засуджені до позбавлення волі неповнолітні відбувають покарання у виховно-трудовій колонії загального та посиленого режиму.
Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 102 КК).
Позбавлення волі може бути призначене неповнолітньому:
1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості -на строк не більше двох років;
2) за злочин середньої тяжкості - на строк не більше чотирьох років;
3) за тяжкий злочин - на строк не більше семи років;
4) за особливо тяжкий злочин - на строк не більше десяти років;
ПИТАННЯ 96. Види покарань, що застосовуються до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину
Характерним для неповнолітніх є зменшення кількості видів покарань, скорочення їх строків і розмірів тощо. Так, неповнолітньому злочинцю не може бути призначене позбавлення волі, якщо він вчинив злочин невеликої тяжкості і вперше. Особам, які вчинили злочин у віці до 18 років, не може бути призначене покарання більше десяти років. Лише за вчинення особливо тяжкого злочину, поєднаного з умисним позбавленням життя людини, та при призначенні покарання за сукупністю злочинів або вироків, покарання може бути більшим, ніж на десять років, але не може перевищувати 15 років (нагадаємо, що дорослим особам за аналогічної ситуації призначається 25 років).
Неповнолітні, які засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.
Стаття 98 КК визначає такі основні види покарань: 1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на
110
111

Реклама
 

тИЦ и PR