|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
стосується госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом, то вона може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду (ч. 4 ст. 94 КК).
Госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
|
примусового заходу медичного характеру понад шість місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців», (ч. 2 ст. 95 КК).
Якщо психічний стан особи змінився на краще, суд може передати її на лікування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
«У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через видужання осіб, які вчинили злочини у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку, підлягають покаранню на загальних засадах, а особи, які захворіли на психічну хворобу під час відбування покарання, можуть підлягати подальшому відбуванню покарання.» (ч. 4. ст. 95 КК).
|
|
|
|
|
|
|
|
ПИТАННЯ 93. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
В ч. 1 ст. 95 визначається, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісіїлікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Кожного хворого, до якого суд застосував примусові заходи медичного характеру, не менше одного разу на шість місяців оглядає комісія лікарів-психіатрів для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду з заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. Ці питання вирішуються за такою процедурою: "У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування
|
ПИТАННЯ 94. Примусове лікування
Як передбачається ст. 96 КК, примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ч. 1 ст. 96).
До таких хвороб відносяться: синдром набутого імунодефіциту (СНІД), венеричні хвороби, сухоти, бруцельоз, туляремія тощо.
Якщо така хвора особа була засуджена до покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі, примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення особі, яка має таку хворобу, іншого виду покарання (штрафу, виправних робіт, арешту тощо) примсуове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах (диспансері, спеціальному відділенні або лікарні).
|
|
|
|
ПИТАННЯ 95. Звільнення неповнолітніх від відповідальності зі застосуванням примусових заходів виховного характеру
Неповнолітніми визнаються особи, які на час вчинення злочину
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
:
: