Стр. 104 - 105 || Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.


	На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF

Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.

<< Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка >>

Реклама

Сторінки 104 - 105



	2) судимість виступає кваліфікуючою (обтяжуючою) ознакою багатьох складів злочинів (ч. 2ст. 203, ч. 2ст. 204, ч. 2ст. 213, ч. Зет. 296 ККтощо). Що стосується обмеження особи в загально-правовому характері, то це проявляється: 1) згідно ч. З ст. 76 Конституції України, не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята; 2) згідно ч. 5 ст. 2 Закону України "Про підприємництво" від 3 лютого 1991 p., особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також обіймати в підприємницьких товариствах та їх спілках керівні посади та посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю тощо. Згідно ч. З і 4 ст. 88, особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і карність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості. Особи, які були реабілітовані, теж визнаються такими, що не мають судимості. ПИТАННЯ 89. Строки погашення судимості Коли мова йде про погашення судимості, то це означає, що судимість особи втрачає своє правове значення і така особа в подальшому не може зазнавати певних правообмежень. Погашення судимості відбувається без будь-якого рішення (автоматично), коли збігли визначені законом строки після фактично відбутого покарання і якщо протягом такого строку ця особа не вчинила нового злочину. Строки погашення судимості передбачені у ст. 89 КК. Такими, що не мають судимості, визнаються: 1) особи, засуджені відповідно до ст. 75 КК, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання; 2) жінки, звільнені від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину, і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання за вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового	строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання; 3) особи, засуджені до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю після виконання цього покарання; 4) особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту; 5) особи, засуджені до штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; 6) особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочини невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; 7) особи, засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; 8) особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину; 9) особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину. Згідно ч. 1 ст. 90 КК, строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання. До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку (ч. 2 ст. 90 КК). Якщо засудженого було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості, говориться у ч. З ст. 90 КК, обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового). У разі, якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового) - (ч. 4 ст. 90 КК). Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строк погашення судимості обчислюють окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) - (ч. 5 ст. 90 КК).

	104	105

Реклама