Стр. 102 - 103 || Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.


	На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF

Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.

<< Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка >>

Реклама

Сторінки 102 - 103



	ПИТАННЯ 87. Звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію» або акта помилування Амністія - це виявлення гуманізму, милосердя та прощення з боку держави відносно певної категорії людей, які вчинили злочин або уже відбувають покарання за його вчинення. Цей акт здійснюється у виді звільнення від кримінальної відповідальності і покарання великої кількості осіб, які вчинили різні злочини, за винятком тих, що вчинили особливо тяжкі злочини проти держави, умисне вбивство за обтяжуючих обставин та інші особливо тяжкі злочини, а також стосовно осіб, які раніше звільнялися від покарання за актом амністії або помилування і знову вчинили умисні злочини. Амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну злочином. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб (ч. 1 ст. 86 КК). Як говориться в ч. З ст. 92 Конституції, амністія в Україні оголошується єдиним законодавчим органом держави - Верховною Радою України. Основні положення амністії визначені в Законі України "Про застосування амністії в Україні" від 1 жовтня 1996 року. В цьому законі стверджується, що амністія - це повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів. Законом про амністію передбачено: а) повне звільнення винних у вчиненні злочинів осіб від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання (повна амністія); б) часткове звільнення зазначених осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія). Це також стверджується в ч. 2 ст. 86 КК). У ч. З ст. 86 КК закріплене нове положення, за яким: "Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням". Особи, на яких поширюється амністія, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом. Слід відмітити, що закон про амністію не вносить будь-яких змін до Кримінального кодексу, не ставить під сумнів обгрунтованість вироку суду, він лише пом'якшує долю винних у вчиненні злочину осіб. Що стосується помилування, то це виявлення гуманізму і милосердя з боку глави держави - Президента України. Частина перша ст. 87 КК стверджує, що помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Це право Президента України закріплено в п. 27 ст. 106 Конституції України. Помилування може здійснюватися стосовно засудженої особи до будь-якого покарання за вчинення злочину будь-якого ступеня тяжкості. Воно полягає у повному або частковому	звільненні особи від покарання або застосуванні більш м'якого покарання, або в знятті з особи судимості, або в заміні довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років (ч. 2 ст. 87 КК). Помилування регулюється "Положенням про порядок здійснення помилування осіб, засуджених судами України", затвердженого Указом Президента України від 31 грудня 1991 р. На відміну від амністії, помилування не передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності вцілому, воно може стосуватися лише звільнення засудженого від відбування основного і додаткового покарання. При Президентові України створено комісію з питань помилування. Указ Президента про помилування конкретної особи не має нормативного характеру, він зобов'язує правові органи виконати наявні в ньому приписи щодо конкретної особи або групи осіб (мається на увазі засуджених за однією справою). ПИТАННЯ 88. Судимість, її кримінально-правові наслідки Судимість - це певний правовий стан особи, зумовлений обвинувальним вироком, яким за вчинений нею злочин призначається покарання і настають у зв'язку з цим відповідні правообмеження. Як зазначається в ч. 1 ст. 88 КК, особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Визнання особи судимою тягне для неї не лише несприятливі фізичні та психологічні наслідки, які пов'язані з призначенням та відбуванням покарання, а й певні правообмеження після відбуття покарання. Одна частина таких наслідків має тільки кримінально-правовий характер, друга -загально-правовий характер. Наприклад, якщо особа раніше відбувала кару - позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який її засуджено до позбавлення волі, то до неї може бути застосовано: а) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання лише після того, як вона відбуде дві третини строку покарання (п. 2 ч. З ст. 81 КК); б) заміна невідбутої частини покарання більш м'яким -після фактичного відбуття не менше половини строку покарання, призначеного судом (п. 2 ч. 4 ст. 82 КК). Крім цього, особа терпить певні правообмеження, якщо вона уже відбула покарання. На цьому рівні: 1) наявність судимості є обставиною, що обтяжує відповідальність при призначенні покарання за новий злочин (п. 1 ч. 1 ст. 67 КК);

	102	103

Реклама