На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 96 - 97
 
покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який, згідно з законом, жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, вагітних жінок, які мають дітей віком до семи років, суд може покласти на засуджену обов'язки, передбачені у ст. 76 КК (не виїжджати за межі України, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання тощо) Контроль за поведінкою засуджених здійснюється органами Держдепартаменту України з питань виконання кримінальних покарань (ч. З ст. 79 КК). Після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, звільняє її від покарання або направляє для відбування покарання, призначеного вироком (ч. 4 ст. 79 КК). В ч. 5 ст. 79 КК йдеться про те, що коли звільнена від відбування покарання жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов'язків або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду. А якщо засуджена в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд призначає їй покарання за сукупністю вироків (ч.ч. 5-6 ст. 79 КК).
надбання обвинувальним вироком законної сили і приведення його до виконання, протягом якого покарання не було застосоване до засудженого і вирок залишився невиконаним.
Давність виконання обвинувального вироку може бути застосована, коли в наявності будуть такі умови:
1) закінчення строків давності, які передбачені ч. 1 ст. 80 КК;
2)  неухилення засудженого від відбування покарання (відсутній перебіг давності);
3) невчинення засудженим до закінчення строків давності нового злочину (середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину) - немає переривання давності.
Підставою виконання покарання є набрання обвинувальним вироком законної сили. Початком виконання покарання є день набрання вироком чинності, а кінцевим -день закінчення його виконання. Тривалість часу давності вироку залежить від виду покарання, віку, ступеня тяжкості злочину і тривалості строку засудження до покарання - позбавлення волі.
Як зазначено в ч. 1 ст. 80 КК, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки -у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
3) п'ять років -у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
4) десять років - у разі засудження до позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
5)  п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Згідно ч. 2 ст. 80 КК, строки давності щодо додаткових покарань визнаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання, або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються (ч. З ст. 80 КК). Перебіг строків давності виконання обвинувального вироку переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.ч. 1 та 3 ст. 80 КК, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення
ПИТАННЯ 82. Звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
Слід відмітити, що застосування правил давності виконання вироку подібні до правил, які регулюють застосування давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Давність виконання обвинувального вироку - це перебіг певного часу, протягом якого вирок не було виконано, а це, в свою чергу, в певній мірі зумовлює зменшення суспільної небезпеки засудженого та недоцільність виконання призначеного покарання. Таким чином, давність обвинувального вироку - це перебіг визначеного законом часу з моменту
96
97

Реклама
 

тИЦ и PR