|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно (ч. З ст. 72 КК).
Додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно (ч. 4 ст. 72 КК).
Попереднє (досудове) ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за днем або за правилами, передбаченими у частині першій ст. 72 КК. При призначенні покарань, не зазначених в частині першій зазначеної статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування (ч. 5 ст. 72 КК).
|
і його закінчення. Наприклад, призначене покарання у виді виправних робіт строком на п'ять місяців. Строк відбування почався 2 січня 2002 року. Отже, цей строк закінчиться 1 червня 2002 року.
|
|
|
|
ПИТАННЯ 79. Звільнення від покарання та його відбування (загальна характеристика)
Звільнення від відбування покарання - це специфічний кримінально-правовий інститут, що містить у собі норми, відповідно до яких особа, яка визнана судом винною у вчиненні злочину і їй було призначене покарання, звільняється від реального відбування покарання або від подальшого його відбування, або здійснюється заміна покарання більш м'яким, чи воно пом'якшується у відповідності до ч. 1 ст. 74 КК-"звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом". Підставою для звільнення від відбування покарання є неможливість або недоцільність його застосування внаслідок того, що під впливом певних об'єктивних і суб'єктивних факторів була втрачена або значно знижена суспільна небезпечність засудженої особи. Це можу бути захворювання особи на хронічну психічну або іншу тяжку хворобу під час відбування покарання. Це може бути зумовлене і станом вагітності підсудної або засудженої жінки тощо. Законом передбачено одинадцять видів звільнення особи від реально призначеного судом покарання або від подальшого відбування покарання за вчинений нею злочил, а саме:
1) коли особа засуджена за діяння, карність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74 КК);
2) коли призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної міри покарання, встановленої санкцією нового закону (ч. З ст. 74 КК), а також особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути судом звільнена від кари, якщо буде визнано, що на час розгляду справи в суді вона перестала бути суспільно небезпечною;
3) звільнення від покарання з випробуванням (ст. 75 КК);
4) звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК);
5) звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК);
|
|
|
|
ПИТАННЯ 78. Обчислення строків покарання за чинним кримінальним законодавством
Виконання призначеного судом покарання вимагає точного обчислення строку такого покарання. Відповідно до ст. 73 КК, такі строки обчислюються в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення, допускається обчислення строків покарання у днях. Наприклад, за першим вироком суду за умисне легке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 125 КК) винному було призначене покарання у виді арешту строком на два місяці. Під час відбування цього покарання (відбуто 25 днів) засуджений вчинив новий злочин - умисне нанесення побоїв, які мали характер мордування (ч. 2 ст. 126 КК), і за другим вироком йому було призначене покарання у виді позбавлення волі строком на один рік і шість місяців. Суд, керуючись ч. 2 ст. 71 КК, до покарання, винесеного за новим вироком, повністю приєднав невідбуту частину покарання (35 днів) за попереднім вироком і призначив остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на один рік, вісім місяців і п'ять днів. Якщо судом початок строку відбування покарання було визначено з 1 лютого 1998 року, то строк покарання закінчився 5 вересня 1999 р.
Призначення строку покарання у роках передбачає закінчення його строку в останній день року, обчислюваного з дня призначення покарання. Наприклад, якщо було призначене покарання у виді виправних робіт строком на один рік, строк відбування якого почався 10 січня 2002 року, то він закінчиться 9 січня 2003 року.
Якщо строк покарання було призначено в місяцях, то його закінчення припадає на відповідний день місяця, враховуючи початок строку покарання
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
:
: