На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 90 - 91
 
3) остаточна міра покарання визначається в межах максимуму даного виду покарання.
Як зазначалося, при складанні покарань - позбавлення волі, остаточне покарання не повинно перевищувати п'ятнадцяти років, а за особливо тяжкий злочин -двадцяти п'яти років.
Щодо інших видів покарань це означає, що міра остаточного покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні не повинна перевищувати двох років, у виді виправних робіт або службового обмеження для військовослужбовців -двох років, у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - п'яти років. Ці максимуми встановлені Загальною частиною КК. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинання менш суворих покарань довічним позбавленням волі. Це єдиний випадок, коли при сукупності вироків застосовується принцип поглинання.
Принцип складання покарань за сукупністю вироків стосується не тільки основних, але й додаткових покарань. Призначаючи за сукупністю вироків додаткові покарання, суд при їх складанні повинен керуватися їх максимальною межею, зазначеною в Загальній частині КК.
Наприклад, позбавлення права обіймати певні посади (як додаткове покарання) має межу - три роки.
У разі ж призначення різних додаткових покарань (наприклад, за одним вироком як додаткове покарання призначене позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, а за другим -конфіскація майна) обидва ці покарання приєднуються до остаточного основного покарання, призначеного за сукупністю вироків, і виконуються самостійно (ч. З ст. 71 КК).Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутоїчастини покарання за попереднім вироком (ч. 4 ст. 71 КК).
Якщо засуджена особа після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинила два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами ст. 70 КК (за сукупністю злочинів), а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині 2 ст. 71 КК (ч. 5 ст. 71 КК).
ПИТАННЯ 77. Складання покарань
та зарахування строку попереднього ув'язнення
При призначенні за окремі злочини, що утворюють сукупність злочинів або сукупність вироків, різних видів покарання виникає питання: як застосовувати принцип складання цих покарань? Наприклад, за один злочин особа була засуджена до позбавлення волі, а за інший - до виправних робіт, або за один з них -до обмеження волі, а за інший -до арешту і т.д. Частина 1 ст. 72 КК у такому випадку встановлює жорстке правило: при складанні, у цих випадках, менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення:
1) Одному дню позбавлення волі відповідають:
а)   один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту;
б) два дні обмеження волі;
в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
г) вісім годин громадських робіт;
2)  одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають:
а) два дні обмеження волі;
б)  три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
3)  одному дню обмеження волі відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Так, якщо особа засуджена за один із злочинів до трьох років позбавлення волі, а за інший - до виправних робіт на один рік, то суд зобов'язаний перевести менш суворе покарання (виправні роботи) у більш суворе'(позбавлення волі), керуючись зазначеною вище шкалою у співвідношенні 1:3. У нашому випадку один рік виправних робіт дорівнює чотирьом місяцям позбавлення волі. Тому суд приєднує чотири місяці до трьох років і за сукупністю визначає покарання три роки і чотири місяці позбавлення волі.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 КК, при призначенні покарання за сукупністю злочинів або вироків у виді виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців складанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кожним вироком самостійно.
Основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати
90
91

Реклама
 

тИЦ и PR