Особлива жорстокість, виявлена особою під час вчинення злочину, значно підвищує суспільну небезпеку такої особи, і це обтяжує її покарання.
11.Вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій. Воєнний стан, а також надзвичайний стан в Україні або в окремих її регіонах, вводяться за рішенням Президента України (п. 20 і п. 21 ст. 106 Конституції України). Це загроза зовнішнього нападу на Україну або фактичне ведення воєнних дій на її території. Надзвичайний стан - це певний час, який пов'язаний з небезпекою для людей, важливих об'єктів (наприклад, землетрус, повінь, руйнівна пожежа, тяжке епідемічне захворювання людей тощо). Що стосується надзвичайних подій, то вони можуть виникати при внутрішніх конфліктах між національними, етнічними або релігійними конфесіями, при масових заворушеннях, які викликають суспільну напругу або паніку серед населення. Використання злочинцем згаданих умов для вчинення злочину є свідченням його особливої небезпеки і обтяжує його покарання.
12.Вчинення злочину загальнонебезпечним способом. Це випадки, коли злочинець використовує такі прийоми чи методи, як підпал, вибух, затоплення, отруєння водоймища, продуктів харчування, наслідком яких є багаточисельні людські жертви, руйнування важливих об'єктів тощо. Якщо закон визначає загальнонебезпечний спосіб вчинення злочину як обов'язкову ознаку конкретного складу злочину (наприклад, ст. 113, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 292 КК), то суд не може ще раз враховувати його як обставину, що обтяжує покарання.
13.Вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Йдеться про фізіологічне сп'яніння, як наслідок вживання особою до моменту вчинення злочину алкогольних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів. Сп'яніння у суб'єкта злочину викликає піднесений настрій, ейфорію, ослаблює стримуючий вплив гальмівних процесів в корі головного мозку. Така людина нерідко вчиняє тяжкий злочин і стає небезпечною для суспільства. Все це має враховувати суд при призначенні покарання винному.
Однак, згідно ч. 2 ст. 67 КК, суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнавати цю обставину, як обтяжуючу покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку.
ПИТАННЯ 72. Призначення покарання за незакінчений злочин
При призначенні покарання за незакінчений злочин суд повинен враховувати:
1)статтю 65 КК-загальні засади призначення покарання: покарання повинне призначатися у межах санкції відповідної статті КК, згідно положень Загальної частини КК, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання (ст.ст. 66-67 КК);
2) ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь здійснення злочинного наміру. Якщо здійснюється готування до злочину чи замах на його вчинення, то, звичайно, такі діяння повинні каратися менш суворіше, ніж покарання за закінчений злочин. Слід мати на увазі, що згідно ч. 2 ст. 14 КК, готування до злочину невеликої тяжкості взагалі не тягне за собою кримінальної відповідальності;
3)суд має враховувати також причини, з яких злочин не було закінчено (доведено до кінця). Це може не здійснитися у зв'язку з тим, що злочинець не зумів досягти мети (наприклад, вистрелив у жертву, однак не влучив у неї, або дії злочинця були припинені органами влади тощо.).
ПИТАННЯ 73. Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті
Призначаючи покарання співучасникам злочину, суд повинен керуватися положеннями ст.ст. 65-67 КК та частиною 2 ст. 68 КК, де говориться, що при призначенні покарання співучасникам, суд враховує характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину. Вид і розмір покарання за злочин, вчинений у співучасті, залежить від того, яку роль виконував кожний із співучасників, тобто, чи був він організатором або виконавцем, підбурювачем чи пособником злочину. Найнебезпечнішими з числа співучасників вважаються виконавець та організатор злочинного діяння, а найбільшу небезпеку для суспільства створюють групова та організована злочинність. Активні учасники таких груп та їх організатори -"шефи", "пахани", "хазяї' повинні зазнавати найсуворішоїкари.
Таким чином, обрання кожному з підсудних конкретної міри покарання повинно здійснюватися на аналізі фактичних обставин справи, які встановлені під час досудового слідства та в судовому засіданні.
:
: