При призначенні покарання суд має враховувати особу винного. В першу чергу слід враховувати ті властивості підсудного, які він виявив під час вчинення злочину (настирливість, жорстокість, імпульсивність, розгубленість, стан сп'яніння, фізіологічний афект тощо.). Повинні враховуватися особливі, індивідуальні риси підсудного як людини (поведінка в побуті, сім'ї, за місцем роботи чи навчання; риси характеру, вік, стан здоров'я), дані про сім'ю (наявність на утриманні дітей та престарілих батьків, стан їх здоров'я, матеріальне забезпечення тощо. Всі ці дані про особу винного, які суд враховував при призначенні покарання, можуть бути наведені у вироку.
Кримінальний закон містить перелік обставин стосовно події вчинення злочину та обставин щодо особи злочинця. Одні з цих обставин вважаються такими, що пом'якшують покарання, інші -обтяжують його. У ч. 1 ст. 66 КК наведено орієнтований перелік обставин, що пом'якшують покарання, а в ч. 1 ст. 67 КК дано вичерпний перелік обставин, що обтяжують покарання.
санкції відповідної статті КК, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції, за якою обвинувачується підсудний.
Розглянемо коротко ці обставини:
1.З'явлення зі зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину. Пом'якшуюче значення такої поведінки полягає в тому, що особа, яка вчинила злочин, добровільно, за власною ініціативою з'являється в органи влади з повинною, повідомляє про факт вчинення злочину, визнає свою вину, розкаюється у вчиненому, сприяє розкриттю злочину - повідомляє про співучасників, надає слідству допомогу у відтворенні обстановки та події злочину, у виявленні знаряддя та засобів вчинення злочину тощо.
2.Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди. При цих обставинах винна особа з власної ініціативи добровільно відшкодовує заподіяні потерпілому збитки, спричинені злочинною дією (повертає потерпілому викрадене у нього майно; оплачує лікування завданого тілесного ушкодження; відновлює попередній стан майна потерпілого (наприклад, ремонтує автомобіль) тощо.
3.Вчинення злочину неповнолітнім. Мається на увазі особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років, але ще не виповнилося 18 років. У цьому випадку мова йде про поведінку молодої людини в такому віці, коли вона ще психологічно не є зрілою, схильна піддаватися негативному впливу з боку оточення, легко піддаватися волі дорослого тощо. Все це повинен враховувати суд як обставини, що пом'якшують відповідальність.
4.Вчинення злочину жінкою в стані вагітності. У зв'язку з фізіологічними та психологічними процесами, що відбуваються в організмі та свідомості вагітної жінки (підвищений неспокій, запальність, стомленість тощо), ця обставина пом'якшує покарання. На підставі ч. 1 ст. 79 КК при наявності певних умов суд може прийняти рішення про звільнення від покарання вагітної жінки за вчинений злочин.
5.Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Такі обставини можуть виникнути у зв'язку з умовами матеріального, сімейного, особистого, виробничого або суспільного життя та діяльності людини. Це може бути: безробіття і неможливість знайти роботу, незаконне звільнення з роботи, тяжка хвороба кого-небудь із членів сім'ї, смерть близької людини, відсутність житла тощо.
6.Вчинення злочину під впливом погрози чи примусу або через матеріальну чи іншу залежність. Згадані обставини є пом'якшуючі у зв'язку з тим, що при вчиненні злочину особа мала можливість керувати своїми діями, але була обмежена у своєму волевиявленні під впливом загрози
ПИТАННЯ 70. Обставини, які пом'якшують покарання
Згідно ч. 1 ст. 66 КК, обставинами, які пом'якшують покарання, визнаються:
1)з'явлення зі зізнаннями, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;
2)добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
3)вчинення злочину неповнолітнім;
4)вчинення злочину жінкою в стані вагітності;
5)вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
6)вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
7)вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;
8)вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;
9)виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи ці обставини, суд може призначити винному менш суворий вид основного покарання в межах санкції відповідної статті, або призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у
:
: