Сутність цього покарання полягає в тому, що засуджений терпить не тільки моральні страждання - з суми його заробітку провадиться відрахування на користь держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Виправні роботи - це покарання, яке широко застосовується на практиці. Як правило, воно призначається за злочини, що не є тяжкими, до осіб, які не становлять значної суспільної небезпеки і не потребують ізоляції засудженого від суспільства.
Виправні роботи належать до основних видів покарань і можуть застосовуватися судом лише у випадках: 1) коли це покарання передбачене санкцією статті Особливої частини КК; 2) заміни штрафу виправними роботами з розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 4 ст. 53 КК); 3) призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом (ст. 69 КК).
Особа, засуджена до виправних робіт, зазнає і певних правообмежень. Крім того, що вона втрачає частину заробітку, їй не надається чергова відпустка. Час відбування виправних робіт не зараховується у трудовий стаж, у стаж, що дає право на відпустку, на одержання пільг і надбавок до заробітної плати. Протягом строку покарання засуджений не може звільнитися з роботи за власним бажанням без дозволу органу, що відає виконанням цього виду покарання. Засудження до виправних робіт тягне за собою судимість. Слід мати на увазі, що за умови сумлінної праці і зразкової поведінки за рішенням суду час відбування виправних робіт може бути зараховано в загальний трудовий стаж (ст. 103 ВТК).
Виправні роботи не застосовуються:
1) до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною;
2) до непрацездатних;
3) до осіб, що не досягли шістнадцяти років;
4) до осіб, що досягли пенсійного віку;
5) до військовослужбовців;
6) до працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів;
7) до державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 57 КК).
Особам, які стали непрацездатними після винесення вироку суду, суд може замінити виправні роботи штрафом з розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.
Закон встановлює відповідальність за злісне ухилення від відбування виправних робіт (ст. 389 КК).