|
|
тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Цей вид покарання не згадується у санкціях статей Особливої частини КК. Він є додатковим покаранням, має разовий характер. При його призначенні суд повинен керуватися ст. 54 КК. Сутність цього виду покарання полягає в тому, що засуджена особа втрачає певні привілеї і пільги.
Військове звання встановлене у Збройних Силах України, СБУ, Прикордонних військах, внутрішніх військах МВС тощо (лейтенант, старший лейтенант, капітан, майор, підполковник, полковник, генерал та ін.).
Спеціальні звання встановлені в МВС України (капітан міліції, майор міліції та ін.), в органах податкової!' митної служби (інспектор податкової служби І рангу, державний радник податкової служби І, II чи III рангу та ін.). Ранги встановлено для державних службовців в залежності від категорій посад, які вони обіймають. Наприклад, особам, які обіймають посади, що належать до першої категорії (таких категорій, згідно Закону України "Про державну службу", шість), може бути присвоєний третій, другий або перший ранг. Для працівників дипломатичної служби теж встановлено ранги (наприклад, Надзвичайний і Повноважний Посол, радник першого класу, аташе тощо).
Класні чини встановлено для працівників органів прокуратури (юрист першого класу, державний радник юстиції, старший радник юстиції тощо). Кваліфікаційні класи присвоюються суддям, пілотам і штурманам авіації (наприклад, пілот першого класу та ін.).
Позбавлення особи, яка вчинила тяжкий чи особливо тяжкий злочин, державної нагороди (ордену, медалі чи відзнаки Президента України), а також почесного звання (заслужений юрист, заслужений артист) не є компетенцією суду, оскільки воно не входить до розглядуваного виду покарань. Суд також не може позбавити особу наукового ступеня або вченого звання.
^ПИТАННЯ 59. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
Цей вид покарання передбачений ст. 55 КК. Його сутність полягає в тому, що засудженій особі забороняється вироком суду обіймати конкретні посади або займатися конкретною діяльністю в органах державної влади, місцевого самоврядування, приватних, комерційних, підприємницьких (незалежно від форми власності) структурах чи організаціях.
Це покарання може призначатися як основне і як додаткове, може застосовуватися до різних категорій осіб: службових осіб, державної служби
|
працівників органів місцевого самоврядування, співробітників приватних, комерційних, підприємницьких структур, до осіб, які займаються певною діяльністю (вчитель, тренер, водій, адвокат тощо).
Воно (покарання) має бути пов'язане з позбавленням права обіймати посади і займатися діяльністю, які були використані для вчинення злочину. Як основне покарання, воно може бути призначене на строк від двох до п'яти років, або, як додаткове, - на строк від одного до трьох років (ч. 1 ст. 55 КК). У вироку суду мають бути визначені конкретні посади або конкретний вид діяльності, права на зайняття якими позбавляється засуджений .
Згідно ч. 2 ст. 55 КК, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, як додаткове покарання, може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті КК за умови, що, з урахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою або у зв'язку зі заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на весь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбування основного покарання, а при призначенні покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - і як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування ст. 77 КК-з моменту набрання законної сили вироків (ч. З ст. 55 КК). Стаття 77 КК передбачає застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням.
Якщо особа ухиляється від позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, такі діяння утворюють склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК. Якщо службова особа умисно не виконує вирок суду або перешкоджає його виконанню щодо звільнення засудженого з певної посади або щодо недопуску до заняття певною діяльністю, в її діяннях міститься склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК.
Виконання покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командуванням військових частин за місцем служби засудженого.
|
|
:
: