позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначене і заміняється позбавленням волі на певний строк (ч. 4 ст. 49 КК).
Як бачимо, відповідно до ч. 2 ст. 63 КК, у такому разі суд може призначити покарання у виді позбавлення волі на строк не більше, як п'ятнадцять років.
Частина п'ята ст. 49 КК встановлює, що давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і ч. 1 ст. 442 КК.
У разі вчинення таких злочинів, що мають виключний характер і виключну ступінь суспільної небезпеки не тільки для інтересів України, але також і для миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, особи, що вчинили їх, підлягають кримінальній відповідальності незалежно від часу, що сплинув з моменту його вчинення, з можливим призначенням покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
До таких злочинів кримінальний закон відніс:
1) планування, підготовку, розв'язання та ведення агресивної війни (ст. 437 КК);
2) порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК);
3) застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК);
4) геноцид (ч. 1 ст. 442 КК).
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності здійснюється судом.
ПИТАННЯ 55. Поняття покарання за чинним кримінальним законодавством та його мета
У боротьбі зі злочинністю держава передбачає комплекс відповідних заходів соціального, економічного, політичного, правового, організаційного та виховного характеру. Серед цих заходів відповідне місце посідає покарання. Його місце в системі заходів кримінально-правового впливу зумовлене тим, що: а) покарання є заходом кримінально-правового впливу, що застосовується в межах кримінальної відповідальності особи; б) воно є основною формою кримінальної відповідальності особи; в) за своїм змістом покарання має бути найбільш суворою формою кримінальної відповідальності особи.
Згідно ч. 1 ст. 50 КК, покарання є заходом примусу, "що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом позбавленні та обмеженні прав і свобод засудженого".
:
: