осіб вона помилково може сприймати як напад, а тому заподіює шкоду ні в чому не винній людині.
Подібні ситуації називають уявною обороною.
Стаття 37 ККу частині першій розкриває поняття уявної оборони: "уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання".
1^ При уявній обороні заподіяння шкоди відбувається для відведення посягання, яке відсутнє і існує лише в уяві того, хто обороняється.
Уявна оборона, як сказано у ч. 2 ст. 37 КК, виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення.
Як бачимо, уявна оборона, що виключає кримінальну відповідальність, має місце за таких умов:
- обставини, при яких була заподіяна шкода іншій особі, давали достатні підстави для висновку про наявність реальної загрози, реального посягання;
- особа, що заподіяла шкоду іншій особі, не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковість свого припущення про існування посягання з боку іншої людини.
При уявній обороні особа може підлягати кримінальній відповідальності, якщо вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, якщо при цьому були перевищені межі захисту. Відповідальність при цьому настає як за перевищення меж необхідної оборони (ч. Зет. 37 КК), за ст.118або124КК.
Якщож в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона пщлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність (ч. 4 ст. 37 КК), залежно від виду та ступеню заподіяної шкоди (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження - ст. 128 КК; вбивство через необережність-ст. 113 КК).
ПИТАННЯ 43. Затримання особи, що вчинила злочин
Теорія кримінального права визначає затримання особи, що вчинила злочин, як насильницькі дії потерпілого (потерпілих) або інших осіб, спрямовані на короткострокове позбавлення волі особи, яка вчинила злочин, з метою
:
: