На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 42 - 43
 
ПИТАННЯ 41. Необхідна оборона.
Частина третя ст. 27 Конституції України проголошує право кожного захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Частина перша ст. ЗО Конституції нашої держави проголошує право гарантованої недоторканності житла кожного.
Відповідно до цих конституційних інститутів ст. 36 Кримінального кодексу України надає людині право на необхідну оборону.
Відповідно до частини першої ст. 36 КК, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
При необхідній обороні особа може захищати особисті інтереси, інтереси іншої особи; суспільні інтереси або інтереси держави.
Для деяких категорій громадян право на необхідну оборону може трансформуватися в обов'язок (наприклад, співпрацівники міліції).
Необхідна оборона відповідає таким умовам:
- особа захищає від суспільно небезпечних посягань свої законні права та інтереси, або законні права та інтереси інших осіб; суспільні інтереси; інтереси держави;
-  шкода, яка заподіюється саме тому, хто посягає, повинна бути необхідною, тобто, здатною в даній обстановці відвернути або припинити посягання на законні права, блага та інтереси.
Якщо при обороні випадково заподіяно шкоду не причетній до нападу особі, залежно від наслідків, відповідальність може настати за заподіяння шкоди з необережності (див. Постанову Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необхідну оборону від суспільно-небезпечних посягань" від 28 червня 1991 p.;
-  вона є достатньою, тобто, такою, яка негайно відвертає або припиняє посягання;
-дії, спрямовані на захист законних прав, благ та інтересів, не повинні перевищувати межі необхідної оборони.
Щодо посягання, яке породжує право на необхідну оборону, то воно має бути:
-  суспільно небезпечним, а саме таким, що оцінюється чинним Кримінальним кодексом якзлочин;
- посягання є дійсним, реальним;
- посягання є наявним, тобто, воно або вже почалося, або є реальна загроза його початку (той, хто посягає, вихоплює з кишені ножа, або підхоплює з землі каменюку);
- шкода нападнику вчиняється в межах, необхідних для захисту. Ця шкода повинна бути достатньою для припинення або відвернення посягання.
• Той, хто захищається, може застосовувати проти нападаючого такі ж самі або навіть більш небезпечні засоби і знаряддя.
Наприклад, правомірним буде застосування вогнепальної зброї проти нападника, якщо він намагається використати для нападу нунчаки,
ніж.
Право на необхідну оборону виникає не тільки тоді, коли посягання вже почалося, але й тоді, коли є наявна загроза його початку.
Право на необхідну оборону зникає, коли посягання закінчилося, коли його вдалося припинити, коли реальна загроза відпала.
У літературі неодноразово відмічалося, що необхідна оборона неможлива проти правомірних дій посадових осіб. Та треба мати на увазі, що проти неправомірних дій будь-яких посадових або службових осіб необхідна оборона можлива.
Особа, на яку відбувся напад, може мати безліч можливостей уникнути посягання (втекти; звернутися до перехожих; зателефонувати до міліції), але це не обмежує його право на необхідну оборону, на активний захист правоохоронюваних благ та інтересів.
Зараз нерідко буває так, що власник тієї чи іншої тварини використовує її як знаряддя посягання. Вбивство такої тварини слід розглядати як необхідну оборону.
Перевищенням меж необхідної оборони вважається, відповідно до частини 3 ст. 36 КК, «...умиснезаподіяння тому, хто посягає, тяжкоїшкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у ст. 118 (умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця) та ст. 124КК (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця)...».
Межі необхідної оборони слід вважати перевищеними, якщо:
- заподіяна нападнику шкода є тяжкою, тобто, привела до смерті або тяжких тілесних ушкоджень;
-  заподіяна шкода явно не відповідає небезпечності посягання (постріл у відповідь на ляпас);
- шкода заподіяна умисно - особа, яка заподіяла смерть або тяжкі
42
43

Реклама
 

тИЦ и PR
     


Законодавство в історії : Журнали 'Право України' : Опорні конспекти : Реферати : Юридичні словники