ПИТАННЯ 40. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів
Як передбачає ст. 35 КК : "Повторність, сукупність та рецидив злочинів враховуються при кваліфікації злочинів та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом".
Ця норма називає види множинності злочинів, кожен із яких може мати для особи (суб'єкта злочину) свої правові наслідки.
Різнорідна (загальна) множинність (повторність) злочинів може розглядатися як обтяжуюча покарання обставина. Наприклад, при призначенні покарання особі за захоплення заручників (ст. 147 КК) суд враховує вчинений ним раніше грабіж (ст. 186) як обтяжуючу покарання обставину, яка свідчить про підвищену суспільну небезпеку підсудного.
Спеціальна повторність злочину - це скоєння такого ж злочину, що автоматично тягне посилення відповідальності, на що прямо вказує норма кримінального закону: контрабанда, вчинена особою, раніше судимою за цей злочин (ч. 2 ст. 201), або незаконне перетинання державного кордону, вчинене особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин (ч. 2 ст. 331).
Частина друга ст. 33 КК визначає, що "при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини".
Так, якщо особа скоїла зґвалтування, а потім крадіжку, її дії слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 152 КК і за відповідною частиною ст. 185 КК.
Якщо особа скоїла крадіжку (ч. 1 ст. 185), а пізніше - крадіжку у великих розмірах (ч. 4 ст. 185), дії її кваліфікуються за ч. 1 ст. 185 і ч. 4 ст. 185 КК.
Загальний рецидив, а також загальна повторність визнаються обставинами, обтяжуючими покарання.
Попередня судимість при цьому повинна бути не знята і не погашена.
Спеціальний рецидив, як і спеціальна повторність, як було сказано вище, впливають на кваліфікацію і, відповідно з кримінальним законом, тягнуть посилення кримінальної відповідальності.