На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 36 - 37
 
ПИТАННЯ 34. Кримінальна відповідальність співучасників
Частина перша ст. 29 КК визначає, що виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини, яка передбачає вчинений ним злочин.
Наприклад, двоє співучасників за попередньою змовою вчинили незаконне перетинання державного кордону. Кваліфікація їх дій - ч. 1 ст. 331 КК.
Друга частина ст. 29 КК передбачає, що організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.
Припустимо, що в перетинанні державного кордону брали участь організатор, підбурювач та пособник. їх дії будуть кваліфіковані так: організатора - за ч. З ст. 27 та ч. 1 ст. 331; підбурювача - за ч. 4 ст. 27 та ч. 1 ст. 331;пособника-зач. 5 ст. 27тач. 1 ст. 331 КК.
Відповідно до ч. З ст. 29 КК, ознаки, що характеризують особу окремого співучасника злочину, ставляться в вину лише цьому співучасникові. Інші обставини, що обтяжують відповідальність і передбачені у статтях Особливої частини як ознаки злочину, що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться у вину лише співучаснику, який усвідомлював ці обставини.
Наприклад, при незаконному перетинанні державного кордону виконавець - особа, яка раніше була засуджена за такий самий злочин, тобто за ч. 1 ст. 331 КК, а пособник раніше за цей злочин до кримінальної відповідальності не притягався. За таких обставин дії особи, яка здійснила незаконне перетинання державного кордону, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 331 КК, а дії пособника кваліфікуватимуться за ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 331 КК, якщо йому не було відомо, що виконавець раніше був засуджений за такий самий злочин і за ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 333, якщо йому про це було відомо.
У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину, інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині (ч. 4 ст. 29).
Частина п'ята ст. 29 КК передбачає ситуацію так званого "ексцесу виконавця", коли співучасники, наприклад, домовляються про крадіжку з помешкання, а виконавець вбиває господарів. У такому випадку відповідальність за вбивство несе лише виконавець, оскільки частина 5 ст. 29 КК передбачає, що "співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом".
ПИТАННЯ 35. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації
Організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією
Наприклад, організатор створює організовану фупу чи злочинну організацію з метою переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролером або з приховуванням від митного контролю у великих розмірах (контрабанда, ст. 201 КК). Умислом організатора охоплювалася ця злочинна діяльність. За всі вчинені організованою групою або злочинною організацією контрабандні операції несуть відповідальність не тільки виконавці, але й організатор.
За дії виконавців, які не охоплювалися його наміром (вбивство та ін.), організатор відповідальності не несе.
Частина друга ст. ЗО КК передбачає, що інші учасники організованої групи чи злочинної організації підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них.
Про поняття організованої групи і злочинної організації див. ст. 28 КК.
Слід мати на увазі, що в складі організованої злочинної групи, як і злочинної організації, всі учасники діють як єдиний злочинний механізм, як єдине ціле. Саме тому при кваліфікації їх злочинних дій роль кожного з них не потребує деталізації. Але у матеріалах кримінальної справи, у вироку суду повинно бути детально визначено, що саме кожний із учасників організованої злочинної групи чи злочинної організації вчинив.
ПИТАННЯ 36. Повторність злочинів
Неодноразове вчинення злочинів свідчить про стійкість антисуспільної установки винної особи, про її підвищену суспільну небезпечність.
Кримінальний кодекс визначає неодноразове вчинення злочинів як повторність. "Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини..." (ч. 1 ст. 32 КК).
Повторність може мати місце у випадках скоєння злочинів одноосібно або в співучасті; двох і більше злочинів; незалежно від закінченості будь-якого з них, а також незалежно від судимості за перший з них.
Теорія кримінального права визначає загальну, спеціальну та родову повторність.
36
37

Реклама
 

тИЦ и PR