На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 22 - 23
 
ПИТАННЯ 21. Добровільна відмова при незакінченому злочині
Добровільною відмовою, як передбачає це ч. 1 ст. 17 КК, є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
Добровільна відмова повинна відповідати таким умовам:
-  особа припиняє розпочату злочинну діяльність добровільно, з особистої волі; має місце добровільність;
злочинна діяльність припиняється остаточно, без наміру в майбутньому поновити її;
-своєчасність;
наявність у особи усвідомлення можливості довести злочин до кінця. При добровільній відмові при незакінченому злочині особа свідомо,
зі своєї власної волі припиняє розпочату злочинну діяльність. Рішення про припинення розпочатої злочинної діяльності особа приймає самостійно, але ініціатива добровільної відмови може належати й іншим особам (друзям, родичам, навіть співпрацівникам правоохоронних органів, або жертві), але рішення приймає особа, яка при цьому добровільно відмовляється від доведення злочину до кінця, хоча й могла довести його до кінця. Тому ми кажемо саме про добровільність.
Особа припиняє злочинну діяльність остаточно без наміру поновити її в майбутньому, якщо має місце перерва у вчиненні злочину, його тимчасове призупинення при намірі в майбутньому довести злочин до кінця, добровільна відмова відсутня і особа підлягає відповідальності за готування до злочину або за замах на нього.
Питання про своєчасність добровільної відмови пов'язане з питанням про те, на яких стадіях вчинення злочину можлива добровільна
відмова.
Аналіз норм Особливої частини КК дозволяє зробити висновок, що добровільна відмова на стадії готування до злочину можлива в усіх без винятку випадках у формі бездіяльності.
Спеціалісти стверджують, що на стадії незакінченого замаху на злочин добровільна відмова, як і при готуванні до злочину, можлива завжди.
На стадії закінченого замаху на злочин добровільна відмова при незакінченому злочині можлива лише в тих випадках, коли між злочинним діянням і його суспільно небезпечними наслідками є певний проміжок часу і особа може своїми діями попередити суспільно небезпечні наслідки.
Наприклад, особа підготувала диверсійний вибух. Вибух має статися через дві години. Але через годину особа знешкоджує цей пристрій. Ми маємо добровільну відмову на стадії закінченого злочину, коли вона можлива лише шляхом активних дій.
Друга частина ст. 17 КК передбачає, що: «Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише у тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину». Отже, в нашому прикладі особа не підлягає відповідальності за готування диверсії, але відповідатиме за ст. 263 ч. 1 за незаконне поводження з вибуховими речовинами.
Добровільну відмову при незакінченому злочині треба відрізняти від діяльного каяття.
Діяльне каяття - це такі дії особи, які свідчать про осуд нею вчиненого злочину і про прагнення зменшити тим чи іншим чином його наслідки.
Наприклад, особа після пострілу у потерпілого надає йому допомогу. Або ж, давши отруту з метою вбивства, викликає швидку допомогу, або дає ліки.
ПИТАННЯ 22. Відмінність злочину від інших правопорушень
Аналіз адміністративних правопорушень і злочинів приводить до висновку, що деякі з них мають спільні ознаки.
Порівняння близьких за характером окремих адміністративних правопорушень і злочинів показує на їх відмінність за ступенем суспільної небезпечності.
Так, ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за заняття господарською діяльністю без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачене законом, а ст. 202 КК визнає це діяння злочином, якщо воно було пов'язане з отриманням особою доходу у великих розмірах. Отримання доходу при цьому, відповідно до примітки ст. 202 КК, у великому розмірі має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Отже, будь-яке правопорушення заподіює шкоду (заподіяння шкоди містить загрозу), але ступінь суспільної небезпечності різних видів правопорушень різна. Злочини в системі правопорушень є найбільш небезпечні.
22
23

Реклама
 

тИЦ и PR