Це положення кримінального закону передбачає, що такий вирок суду може враховуватися і як обставина, яка пом'якшує покарання, і як обставина, яка обтяжує його.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 КК, рецидив (повторність) злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються як при кваліфікації нового злочину, вчиненого на території України, а також при призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання.
Деякі автори стверджують, і певно справедливо, що така видача або передача можуть відбутися, якщо вказані суб'єкти своїми діями не вчинили передбачені КК України особливо тяжкі злочини проти інтересів України або прав і свобод її громадян1.
ПИТАННЯ 14. Поняття злочину
Як вказує ч. 1 ст. 11 КК, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Злочин -це свідомий вольовий вчинок людини, який виражений у конкретній дії або бездіяльності. Переконання, погляди, думки, навіть якщо вони суперечать інтересам окремих осіб, суспільства, держави, але не знайшли свого вираження в дії або бездіяльності, не є злочином.
Відповідно до частини першої ст. 18 КК, суб'єктом злочину, тобто особою, яка може нести кримінальну відповідальність за скоєне суспільно небезпечне діяння, є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
Отже, поняття злочину можна визначити таким чином: злочин-це суспільно небезпечне, протиправне, винне і кримінально каране діяння (дія або бездіяльність), вчинене фізичною осудною особою, яка досягла віку кримінальної відповідальності.
Суспільна небезпечність злочину-\\е його матеріальна ознака, яка полягає в тому, що злочинне діяння або заподіює шкоду, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди відносинам, благам та інтересам особи, суспільства, держави, які охороняються кримінальним законом.
Протиправність - це формальна ознака злочину, що означає передбачення його в діючому кримінальному законі. Це законодавча, юридична, правова оцінка суспільної небезпечності злочину, закріплена в законі. Кримінальна протиправність, як обов'язкова ознака злочину, є конкретним вираженням принципу законності в кримінальному праві: кримінальній відповідальності і покаранню може підлягати тільки особа, що вчинила суспільне небезпечне діяння, яке прямо передбачене як злочин діючим кримінальним законом.
ПИТАННЯ 13. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
Частина друга ст. 25 Конституції України встановила, що громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі, а ч. 1 ст. 26 Конституції України встановила, що особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки як і громадяни України.
Саме тому ч. 1 ст. 10 КК забороняє видавати громадян України та осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні, іноземним державам для притягнення їх до кримінальної відповідальності та віддання до суду за вчинені ними злочини поза межами України.
Іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі КК України, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами України.
До таких міжнародно-правових документів відносяться Берлінська Конвенція про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, до громадянства яких вони належать, від 28 травня 1979 p.; Конвенція про передачу засуджених осіб, прийнята державами-членами Ради Європи 21 березня 1983 р., а також відповідні двосторонні договори України з іноземними державами.
Частина третя ст. 10 КК передбачає, що іноземці та особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або передані для відбування покарання, якщо така видача або передача передбачені міжнародними договорами України.
' Див.: Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М. О., Гончаренка В.Г. -К., ~ "Форум", 2001., у 2-х ч. Загальна частина. - С. 146.
:
: