Стр. 8 - 9 || Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.


	На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF

Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки до іспитів. - K.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003. - Вид. 2-е, стереотип.

<< Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка >>

Реклама

Сторінки 8 - 9



	Закінчується кримінальна відповідальність з моменту припинення відбування покарання. ПИТАННЯ 5. Підстава кримінальної відповідальності Відповідно до частини першої ст. 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого кримінальним законом. Кримінальна відповідальність є найтяжчим видом юридичної відповідальності, яка наступає як правовий наслідок вчинення злочину. Щоб вчинене діяння стало підставою виникнення кримінальної відповідальності, треба, щоб воно відповідало ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК. Склад злочину - це сукупність передбачених КК елементів (об'єктивних і суб'єктивних) і їх ознак, при наявності яких у діянні особи це діяння визнається злочином. Склад злочину - це юридична модель злочину. Його загальна схема, модель. Цо об'єктивних елементів складу злочину відносяться об'єкт і об'єктивна сторона складу злочину. Цо суб'єктивних-суб'єкт і суб'єктивна сторона складу злочину. Об'єкт злочину - це суспільні відносини, певні блага і інтереси, що захищаються нормами кримінального права (основи національної безпеки України; життя людини; власність; мир, безпека людства та міжнародний правопорядок та ін.). З питанням про об'єкт злочину пов'язане питання про його предмет. Предмет злочину - це будь-які речі матеріального світу з властивостями яких закон пов'язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину (у ст. 305 КК, наприклад, зазначається, що предметом цього складу злочину можуть бути наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори). Об'єктивна сторона злочину - зовнішній прояв злочинного діяння. Об'єктивна сторона складу злочину охоплює здійснене діяння (постріл), злочинні наслідки (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та кримінально значимий причинний зв'язок між ними, а також місце, час, спосіб, засіб, знаряддя злочину. Суб'єкт злочину -фізична, осудна особа, яка досягла визначеного у ст. 22 КК віку кримінальної відповідальності за цей злочин. У деяких випадках для вирішення питання про відповідальність суб'єкта крім	вказаних ознак необхідна наявність ще й інших, ознак спеціальних (спецсуб'єкт). Так, за державну зраду (ст. 111 КК) відповідальності підлягає тільки громадянин України; за шпигунство (ст. 114 КК) - тільки іноземець або особа без громадянства. Суб'єктивна сторона злочину - це психічне ставлення особи до вчинюваного діяння (дії чи бездіяльності) та до його наслідків. Суб'єктивна сторона злочину - це вина суб'єкта у формі умислу або необережності, про що буде далі (ст.ст. 24 і 25 КК). Якщо у діянні суб'єкта немає одного з елементів складу злочину, склад злочину відсутній, то й кримінальна відповідальність відсутня. Частина друга ст. 2 КК відповідає частині першій ст. 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду. Частина 3 ст. 2 КК відповідно до частини 1 ст. 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до кримінальної відповідальності за один і той же злочин. ПИТАННЯ 6. Законодавство України про кримінальну відповідальність Як визначено у ч. 1 ст. З КК законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який грунтується на КонституціїУкраїни та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Законодавство України про кримінальну відповідальність складається з одного закону - Кримінального кодексу, який грунтується на положеннях норм КонституціїУкраїни. Україна визнала пріоритет загальнолюдських цінностей і положень міжнародного права. Тому чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 5 ст. З КК), теж є джерелом кримінального права. Четверта частина статті З КК забороняє застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією. Це означає: немає злочину -немає і покарання. Тобто, якщо у Кримінальному кодексі відсутня вказівка про якесь діяння, то за його вчинення не може бути призначено кримінальне покарання.

	8	9

Реклама