|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Органна музика, хорали, месси, реквієм, що звучали під склепінням католицьких храмів, створювали атмосферу ірреальності. Католицька церква протиставляла "абсолютну" духовність релігійної музики реальності відображення світу засобами живопису і скульптури. В Середньовіччі окремі види мистецтв не вважалися рівноцінними. Музику і поезію трактували "вільними мистецтвами", водночас музику вважали наукою, поділяли її на "світову" і "людську"; "людську" відповідно поділяли на "теоретичну" і "практичну" (тобто власне музику). "Теоретичну" музику пов'язували з пізнанням світу ("світової" музики) і трактували її як "філософію математики".
Середньовічне розуміння музики зазнало впливу ідей пізньо-римського філософа Боеція (бл. 480~524 pp.), який з позицій діалектики проаналізував музичне мистецтво у трактаті "Настанови до музики". Він виходив із єдності світу природного і людського, вважав, що гармонія небесних рухів і природних процесів визначає "світову музику" (musica mundana), яка сприймається людиною завдяки гармонійності її тіла і душі. Така гармонія досягається завдяки "людській музиці" (musica humana). Третій рід гармонії (якому і присвячено трактат) має назву "інструментальна музика" (musica mstrumentrum) — будь-яка музика, пов'язана з людським мистецтвом. На переконання Боеція, щоб створювати морально довершену музику, недостатньо бути хорошим музикантом або мати талант, головне — осягнути гармонію світу. Живопис і скульптуру в Середньовіччі відносили до "механічних" мистецтв, теорія яких на той час ще не була розроблена. -~
Французький філософ і теолог Гуто Сен-Вікторський (1096 — 1141 pp.) намагався упорядкувати і класифікувати багатоманітні людські знання. Йому належить цікавий девіз — "вчись усьому, і ти потім побачиш, що нічого не даремно". Намагаючись пояснити смисл числової символіки, він наголошував на різниці у числах. Якщо починати з семи днів Буття чи з шести днів, у які Творець сотворив світ, то 7 >6 означає відпочинок після трудів, а 8 >7 — вічність після земного життя {вісім виявляється у восьмикутних храмах, зокрема храмі Гробу Господнього в Єрусалимі). Якщо починати з десяти (десять означає довершеність), то 9 <10 вказує на недолік довершеності, а 1К10 — її надмір. Проте, незважаючи на вияви містики, Гуто Сен-Вікторський визнавав певну самостійність чуттєво-прекрасного, до якого відносив красу образів, фігур, рухів (і навіть запахів). Він увів новий мотив у вчення про мистецтво; трактував мистецтво не лише як знання (так переважно розуміли мистецтво у Середні віки), а й як діяльність, розділив художників на дві групи: теоретиків — які пізнають закони та обґрунтовують правила мистецької діяльності, та практиків — котрі творять образи в матерії; вперше розглянув "видовища" як вид мистецтва, хоч і "механічного".
|
Загалом мистецтво "готичного натуралізму" поєднало містичне вчення про числа і наукові розрахунки, релігійне одухотворення і земну красу, абстрактні зображення і рослинний орнамент, образи тварин і птахів.
|
|
|
|
Рис. 7.3. Собор у Шартрі. Королівський портал. Фрагмент. Бл. 1135—1155 pp.
|
|
|
|
Привабливість фізичної краси була також ознакою довершеності, її вважали атрибутом святості: добрий Бог був водночас прекрасним Богом: На середньовічному Заході святі мали втілювали духовні дари — приязнь, мудрість, честь, здатність взаєморозуміння, упевненість, світлоносність (світла радість), а також сім дарів тілесних — красу, вправність, силу, рухливість, здоров'я, здатність до насолод, довголіття {Ле Гофф).
У світоглядній системі Середньовіччя образ світу, уявлення про смерть і потойбічне існування взаємопов'язані. Ле Гофф намагав-
195
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
:
: