Стр. 174 - 175 || Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп./ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. — Львів: Світ, 2005.


	На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF

Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп./ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. — Львів: Світ, 2005.

<< Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка >>

Реклама

Сторінки 174 - 175



	Особливо відчутно цей вплив виявлявся у галузі образотворчого мистецтва, релігії та філософії, суспільної думки та космології, писемності й освіти, політичних ідей та права. Візантійська реміснича техніка, архітектура і живопис, природознавство і література сприяли формуванню середньовічної культури європейських народів і країн мусульманського Сходу. Велика роль належала візантійській культурній спадщині у зародженні гуманістичного руху XIV—XV ст. Освічені люди з Греції, поселяючись в інших країнах, приносили з собою "грецьку мудрість". Греки за походженням філософ Георгій Геміст ГІлифон і художник Ель Греко посіли помітне місце в культурі європейського Відродження. Безумовно, сприйняття візантійських традицій в Італії та Іспанії, Грузії та Вірменії, інших країнах Заходу і Сходу помітно сприяло подальшому прогресу їхніх національних культур. Особливо ці традиції були відчутні у самобутніх здобутках народів Греції, Румунії, Сербії та Болгарії. Важко переоцінити значення візантійської культури для розвитку Київської Русі, а згодом України, і Московської держави. Вже з IX ст, починаються активні контакти Візантії та Київської Русі знаменитим шляхом "з варягів у греки". З легендарного походу князя Аскольда на Царгород у 860 р. було фактично започатковане хрещення Русі, У середині X ст. поїздка київської княгині Ольги до імператора Константина Багрянородного мала велике значення у дальшому розвитку торгово-політичних відносин між обома країнами і поширенні християнства на Русі. Шлюб сестри візантійського імператора Василія II — Анни з київським князем Володимиром довершив перетворення християнства на державну релігію Русі (акт хрещення 988 р.). У такому вигляді воно повністю успадкувало візантійську традицію. Візантійська християнська концепція богообраності імператорської влади відчутно вплинула на формування "самодержавства" Київської Русі. Церква тут також була залучена до коронації київських князів, символізуючи, як і у Візантії, божественне освячення їхньої влади. Запровадження християнства на Русі сприяло поширенню серед її населення слов'янської писемності — кирилиці. З Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, був запозичений церковний спів. Найпомітніший вплив Візантії на мистецтво Київської Русі. Давньоруські князі запрошували до Києва, а згодом і до Володимира візантійських архітекторів і художників для спорудження храмів та монастирів. Збудований Ярославом Мудрим у Києві" 13-ку-польний собор Св. Софії був спроектований візантійськими зодчими, що використали й традиції давньоруської архітектури. У ство- ^чренні його мозаїк і фресок, поряд з візантійськими митцями, брали участь і місцеві майстри, переймаючи досвід. У Володимирі під час розпису Дмитріївського собору місцеві майстри працювали			над фресками вже на рівні з художниками, запрошеними із Константинополя. Впродовж багатьох віків й українська культура зазнавала значного впливу унікальної духовної спадщини Візантії. Це яскраво виявилося у збереженні тісних зв'язків українського православ'я з Константинопольською церквою, системі навчання в школах церковних братств України, діяльності Острозької та Києво-Могилянської академій. Як і в Росії, українське богослов'я, іконопис, церковна архітектура та література тривалий час дотримувалися візантійської традиції. Мотиви візантійської філософії відчутні в українській православній полемічній літературі, творчості видатного українського мислителя Григорія Сковороди. Відомими центрами освіти, науки, будівельного та образотворчого мистецтва візантійської орієнтації в Україні були Київ і Чернігів. Після падіння Константинополя Московська держава вважала себе прямою спадкоємницею Візантійської імперії. Вона запозичила герб Візантії (о\|>ел з двома головами), а її князі перейняли титул царів (цесарів). Становище православ'я в Росії нагадувало візантійську схему взаємовідносин церкви, держави і монарха. Російське іконописне мистецтво, значну роль в якому відіграв виходець з Візантії Феофан Грек, архітектура, книжкове видавництво, філософія, богослов'я, освіта, вишукана словесність (література) і політичні теорії аж до XVII ст. зберігали незаперечні риси візантійської традиції. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Культура Византии: IV—первая половина VII в. — М„ 1984. Культура Византии: Вторая половина VII-XII в. — М., 1989. Культура Византии: ХНІ—первая половина XV в. — М., 1991, Кривушин И.В. Ранневизантийская церковная историография. — СПб., 1998. ^ Курбатов ГЛ. История Византии (от античности к феодализму). — М., 1984. Курбатов ГЛ. Ранневизантийские портреты: К истории общественно-политической мысли. — Л., 1991. Лихачева В.Д. Искусство Византии IV—XV веков. — М, 1986. Лосев И.В. Методические указания к чтению проблемной лекции на тему "Культура Византии". — К., 1990. Удальцова З.В. Византийская культура. — М., 1988. Удальцова З.В., Литаврин Г.Г. Древняя Русь и Византия. — М., 1980. Франко І. Візантійська література//Франко І. Зібр. творів: У 50 т. — К.. 1981. — Т. 29. Художня культура Візантії та Західної Європи // Основи художньої культури. — Харків, 1997. Ч. 1: Теорія та історія світової художньої культури. Южная Русь и Византия: Сб. науч. трудов / К VIII конгрессу византинистов. — К., 1991. 175
		174

Реклама