На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Правознавство: Навчальний посібник. / За загальною редакцією В.Г.Гончаренка. — К.: Український інформаційно-правовий центр. — 2002.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 94 - 95
 
Тема 9 ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ
18 січня 2001 р. і прийнятими відповідно до них законо­давчими актами України.
Закон "Про громадянство України" складається з пре­амбули та шести розділів (41 стаття): І. Загальні положення; II. Набуття громадянства України;
III.  Припинення громадянства України та скасуван­ня рішень про набуття громадянства України;
IV.  Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства;
V. Оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності державної влади, посадових і службових осіб;
VI. Прикінцеві положення.
Громадянство України має такі суттєві ознаки:
1)  право на громадянство є невід'ємним правом лю­дини: громадянин України не може бути по­збавлений громадянства, права змінити грома­дянство, не може бути вигнаний за межі Ук­раїни або виданий іншій державі;
2)  в Україні існує єдине громадянство, тобто якщо особа визнається громадянином України, то факт визнання її своїм громадянином іншими дер­жавами не має в Україні ніяких юридичних наслідків;
3)  усі громадяни України незалежно від підстав, порядку і часу набуття ними громадянства Ук­раїни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом;
4)  Україна гарантує піклування і захист своїм гро­мадянам, які перебувають поза її межами;
5)  проживання або тимчасове перебування громадя­нина України за межами держави не припиняє його громадянства України;
6)   громадяни України не можуть бути видані іно­земній державі.
Громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно мешкали на території України;
§ 36. Єдність і відмінність (спільне і відмінне) понять "людина", "особистість", "громадянин"
Людина — це істота, яка володіє даром мислення і мови, спроможна створювати знаряддя і користуватися ними, спілкуватися з оточенням, здатна до моральних почуттів і естетичних переживань. Згідно з релігійними вченнями людина є божим творінням.
Особистість — це людина як індивід, носій певних соціальних і морально-психологічних якостей. Особистість як єдність індивідуального і суспільного в людині фор­мується під впливом середовища проживання, в процесі трудової діяльності, участі у засвоєнні суспільної куль­тури. Людина набуває рис особистості через виховання, навчання, спостереження інших людей, працю, книги, за­соби масової інформації. На формування особистості впли­ває характер ідеологічної функції держави, релігія, стан суспільної моралі тощо.
Громадянин — це індивід, який перебуває у постій­ному юридичному зв'язку із конкретною державою, що знаходить своє вираження у відповідному громадянстві. Громадянин наділений правами, свободами, на нього по­кладаються певні обов'язки. Громадянин конкретної дер­жави відрізняється від іноземних громадян і осіб без громадянства (апатридів), які перебувають на території цієї держави, своїм правовим статусом. Зокрема, лише гро­мадянам держави належать політичні права і свободи.
У державах з монархічною формою правління поряд з визначенням "громадянство" вживається і термін "під­данство".
§ 37. Закон України "Про громадянство України"
Громадянство в Україні регулюється Конституцією Ук­раїни, Законом України "Про громадянство України" від
94
95

Реклама
 

тИЦ и PR