На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Правознавство: Навчальний посібник. / За загальною редакцією В.Г.Гончаренка. — К.: Український інформаційно-правовий центр. — 2002.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 80 - 81
 
Токсикоманія — це використання різного роду токсич­них речовин, які не віднесені законом до наркотичних.
Вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, ток­сичних речовин згубно впливає на здоров'я людей, по­рушує нормальне функціонування мозку, руйнує нервову систему, призводить до деградації особистості. Такі люди стають суспільно небезпечними і схильними до скоєння правопорушень і злочинів. Часто вони вчиняють злочини з метою роздобути гроші на придбання наркотиків, спиртних напоїв та ін.
Нерідко причиною вживання спиртних напоїв і нар­котичних речовин є бажання тимчасово зняти нервову напругу, моральне незадоволення, бажання відійти від реаль­ності з її турботами і труднощами.
До причин, які сприяють цим вкрай небезпечним у суспільстві явищам, можна віднести: традиції вживання спиртних напоїв у дні відзнаки різних подій, безробіття серед значної частини населення, обмежена кількість місць для заняття спортом і культурного відпочинку або недо­ступність їх з матеріальних причин, подекуди недостатня увага цій проблемі у виховній та законотворчій роботі.
Особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння, не звіль­няється від кримінальної відповідальності. Доведення не­повнолітнього за певних умов до стану сп'яніння, втяг-нення неповнолітніх у вживання лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, схиляння будь-якої особи до вживання наркотичних засобів є злочинами, за які передбачається сувора відповідальність.
Водночас не можна не зазначити, що сьогодні відсутня ефективна протидія алкоголізму і курінню, а реклама спиртних напоїв і цигарок заполонила вулиці міст Ук­раїни. Продаж цих виробів допускається навіть поруч зі школами та іншими навчальними закладами.
Розділ II
КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
УКРАЇНИ
Тема 7
ЗАКРІПЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО, НАРОДНОГО
Й НАЦІОНАЛЬНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ
ДО ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ
§ 26. Декларація про державний суверенітет України
Державний суверенітет означає, що влада держави є верховною, повною, самостійною і неподільною у відно­синах, які мають місце в межах її кордонів, а також що держава є незалежною і рівноправною у взаємовідносинах з іншими державами.
Народний суверенітет — це повновладдя народу, ви­знання народу єдиним джерелом влади, похідність влади держави від народу.
Національний суверенітет — це можливість нації віль­но вирішувати всі питання свого життя, в тому числі й щодо створення самостійної держави.
16 липня 1990 р. Верховна Рада Української РСР — коли Україна ще перебувала у складі Союзу РСР — прийняла важливий політичний і правовий акт — Декла­рацію про державний суверенітет України, який відіграв значну роль у розбудові української держави.
У преамбулі та в десяти розділах Декларації держав­ний суверенітет України розкрито як верховенство, непо­дільність, повнота і самостійність влади республіки на її території. У Декларації зазначено, що Україна як суве­ренна національна держава розвивається в існуючих кор­донах на основі здійснення українською нацією свого не­від'ємного права на самовизначення; що громадяни всіх національностей становлять народ України, який є єдиним джерелом державної влади в Республіці; що від імені
80
81

Реклама
 

тИЦ и PR