§ 14. Система законодавства
Система законодавства — це сукупність чинних нормативно-правових актів певної держави, пов'язаних між собою і розподілених на галузі та інститути. Система законодавства є способом зовнішнього прояву та існування системи права і її складають:
1) галузь законодавства — це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють однотипні суспільні відносини. Галузі законодавства збігаються в деяких випадках з галузями права (цивільне, кримінальне право), в інших — з під-галузями права (банківське, авторське право) чи міжгалузевими комплексами (морське законодавство, сільськогосподарське законодавство).
2) інститут законодавства — це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють один вид суспільних відносин. У основі системи законодавства лежить нормативний акт, який містить нормативні приписи. Нормативний припис — це вимога, що висувається до суб'єктів права в тексті нормативно-правового акта.
Чинне законодавство охоплює велику кількість нормативно-правових актів і є багатоплановим. Для полегшення практики його застосування використовується систематизація нормативних актів, яка забезпечує доступність законодавства для всіх зацікавлених суб'єктів.
Систематизація нормативних актів — це діяльність з упорядкування та удосконалення нормативних актів, зведення їх до певної внутрішньо узгодженої системи.
Основними формами систематизації є кодифікація та інкорпорація.
Кодифікація — це систематизація нормативних актів з удосконаленням їх змісту. Найпоширенішим кодифікаційним актом є кодекс.
Кодекс — це законодавчий акт, у якому зосереджені й систематизовані норми права, правові інститути, що регулюють певну сферу суспільних відносин, як правило, щодо