На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Правознавство: Навчальний посібник. / За загальною редакцією В.Г.Гончаренка. — К.: Український інформаційно-правовий центр. — 2002.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 56 - 57
 
2)   вимагати певних дій від зобов'язаної сторони;
3)   звертатися до суду, державного органу чи поса­дової особи щодо захисту свого права.
Змістом юридичних обов'язків (належної необхідної поведінки) є необхідність:
1)   здійснення або нездійснення певних дій на ви­могу уповноваженої сторони;
2)  юридичної відповідальності за невиконання чи не­належне виконання передбачених нормою права дій.
Залежно від тих чи інших ознак можна виділити такі види правовідносин:
1)   за галузями права:
а)  конституційно-правові;
б)   кримінально-правові;
в)  цивільно-правові;
г)  трудові;
д)  сімейно-правові;
є) фінансово-правові тощо;
2)  за кількістю суб'єктів (учасників):
а)  прості (між двома суб'єктами);
б)  складні (між трьома суб'єктами і більше);
3)   за розподілом прав та обов'язків суб'єктів:
а)  односторонні (кожен суб'єкт має або лише право, або лише обов'язки, наприклад договір займу);
б)   двосторонні (кожен суб'єкт має і права, і обо­в'язки, наприклад договір купівлі-продажу);
4)   за характером дій зобов'язаного суб'єкта:
а)   активні (суб'єкт повинен вчинити певні дії);
б)   пасивні (суб'єкт повинен утримуватися від вчи­нення певних дій);
5)  за методом правового регулювання:
а)  договірні (виникають за волевиявленням сторін);
б)   управлінські (виникають на основі односторон­нього волевиявлення уповноваженої сторони);
6)  за дією у часі:
а)  довготривалі;
б)   короткотривалі;
7)   за функціональною спрямованістю відповідних норм права: ~
а)  регулятивні;
б)  охоронні.
Юридичними фактами є конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Юридичні факти поділяються на окремі групи за та­кими показниками:
1)  юридичними наслідками — утворюючі, право-змінні, правоприпиняючі;
2)   складом — прості (складаються з однієї обста­вини, якої досить для настання юридичних на­слідків), складні (сукупність окремих обставин);
3)   тривалістю у часі — одноактні (складаються з одноразового акту їх виявлення), тривкі, або сталі акти (тривають у часі);
4)  наявністю волі суб'єктів (щодо волі учасників) — події, дії. Події — обставини, що не залежать від волі людини (стихійне лихо, досягнення певно­го віку, народження, смерть людини тощо). Дії — обставини, що залежать від волі людини. Дії бувають правомірні (відповідають вимогам право­вих норм) і неправомірні (протиправні — зло­чини, проступки).
Право тісно пов'язане зі свідомістю людей. Правосвідомість є формою суспільної свідомості, сукуп­ністю світоглядів, ідей, що виражають ставлення людей, соціальних груп, класів до права, його мети, до закон­ності, правосуддя, їх уявлення про те, що є правомірним і що є неправомірним.
Правосвідомість містить у своїй структурі:
1) правову ідеологію — систему пануючих у су­спільстві правових поглядів, які грунтуються на
56
57

Реклама
 

тИЦ и PR