На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Правознавство: Навчальний посібник. / За загальною редакцією В.Г.Гончаренка. — К.: Український інформаційно-правовий центр. — 2002.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 48 - 49
 
Суб'єктивним правом називають закріплені нормами права певні юридичні можливості людей, міру свободи, що належить суб'єктові, який сам, у міру своїх можливостей і бажання, вирішує, користуватися ними чи ні.
Об'єктивне та суб'єктивне право перебувають у тісному взаємозв'язку.
Функції права — це основні напрямки впливу права на суспільні відносини. Виділяють регулятивну й охоронну функції права.
Регулятивна функція використовується для запрова­дження позитивних правил поведінки шляхом закріплення наявних порядків (наприклад, закріплення повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження майном) або для забезпечення активної поведінки тих чи інших суб'єктів (наприклад, покладання обов'язку спла­чувати податки).
Охоронна функція призначена для вжиття заходів юри­дичного захисту і юридичної відповідальності і характе­ризується особливими засобами впливу на поведінку людей (наприклад, заборона розповсюдження наркотичних засо­бів, кримінальна відповідальність за крадіжку).
За характером приписів правові норми поділяються на такі види:
1)  зобов'язуючі (закріплюють обов'язки певних учас­ників);
2)  забороняючі (запроваджують заборони щодо здійс­нення тих чи інших діянь);
3)  уповноважуючі (закріплюють за учасниками пев­ні права, надають право вибору поведінки).
Роль права в реалізації класових і загальносуспільних інтересів залежить від типу держави, класів і суспільних груп, які перебувають при владі, їх світогляду та рівня загальної культури, співвідношення класових сил, впливу релігії на суспільство та від низки інших чинників.
За ознакою класових і загальносуспільних інтересів усі правові норми можна поділити на три групи.
До першої групи належать правові норми, які вира­жають лише інтереси економічно і політично пануючих у суспільстві груп населення.
Друга група об'єднує правові норми, які виражають інтереси абсолютної більшості населення країни (виклю­чення становлять лише представники криміналітету, мафі-
озні угруповання та корумповані клани). Правові норми цієї групи спрямовані на запобігання епідеміям, стихійним лихам, міжетнічним конфліктам, на ліквідацію хвороб, злочинності, на сприяння розвиткові різних галузей гос­подарства, освіти і науки, забезпечення зайнятості насе­лення, на організацію оборони країни від нападу ззовні.
Правові норми третьої групи спрямовані на захист соціально незахищених верств населення (на допомогу інва­лідам, сиротам, справедливе пенсійне забезпечення, орга­нізацію пансіонатів для одиноких літніх осіб, безкоштовну медичну допомогу, безкоштовну освіту, врегулювання цін на товари першої необхідності тощо).
Гуманісти (мислителі, філософи, літератори, юристи) всіх часів і народів мріяли про державу, в якій діятимуть лише правові норми другої і третьої груп, тобто про державу соціальної справедливості, де правові норми є втіленням гуманізму, справедливості й милосердя. Проте одні з них убачали таку державу теологічною (заснованою на принципах і цінностях релігії), а інші — світською.
Очевидним є те, що побудова соціально справедливої держави не може здійснюватися жорстокими методами, масовим застосуванням примусу, обмеженням елементар­них природних прав людини; вона має ґрунтуватися на релігійних цінностях та кращих народних традиціях.
§ 10. Право — особливий вид соціальних норм.
Єдність та відмінність права і моралі
(спільні та відмінні ознаки права і моралі)
Право належить до соціальних норм, тобто до норм, що регулюють відносини між людьми та їх організаціями (громадськими утвореннями й об'єднаннями). Усі соціальні норми залежно від їх ролі й місця в системі соціального регулювання поділяються на правові (або юридичні), мо­ральні, релігійні, корпоративні, політичні норми, есте­тичні, звичаї та традиції.
Моральні норми вказують на принципи поведінки, мають ідейне обґрунтування в ідеалах справедливості та несправедливості, добра і зла, честі, совісті, обов'язку і забезпечуються певним духовним впливом, громадською оцінкою у формі схвалення або осуду. Головне в моралі це уявлення про добро і зло. Моральним є те, що приносить
48
49

Реклама
 

тИЦ и PR