|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
спільства, виникнення державних форм організації суспільного життя. Найбільш відомим племенним союзом цього часу був антський племенний союз. Економічне і політичне зближення східних слов'ян на рубежі VIII—IX ст. призвело до широких політичних об'єднань навколо Києва та Новгорода, а згодом до їх об'єднання в єдину державу — Київську-Русь. Ця держава проіснувала до середини XIII ст., коли внаслідок татарської навали і політичної роздробленості набула ознак союзницьких відносин. Державно-правові структури Київської Русі характеризувались становленням влади удільних князів, які перебували в певній васальній залежності від Великого Київського князя, але прагнули набути якомога більше незалежності. Влада князів дещо обмежувалась боярами та верхівкою княжих дружинників. Рабство на Київській Русі не набуло поширення, переважна частина населення були селянами; в господарстві застосовувалось общинне землеволодіння. На рубежі XII—XIII ст. вирізняються певні політичні центри, що продовжили традиції державотворення. На південно-західній частині Київської Русі таким центром стало Га-лицько-Волинське князівство, яке проіснувало до середини XIV ст.
Литовсько-руська держава (XIV ст. — 1569 p.). Частина руських князівств увійшла до Великого князівства Литовського. Колишні удільні князі в основному зберігали свою владу та систему управління, продовжувала діяти "Руська правда" та "Звичаєве право". Проте князі вважались залежними від Великого князя Литовського. Православна релігія стала пануючою по всій Литві. Литва значною мірою перейняла давньоруську писемність і культуру.
Річ Посполита і землі України (1569—1648 pp.). Політичне зближення Литви та Польщі завершилося утворенням Польсько-Литовської держави та включенням земель південно-західної Русі до складу польської корони. На українських землях запроваджується польська адміністрація, права місцевого населення обмежуються, відбувається процес закріпачення селян, експансія католицької церкви. Така політика колонізації та асиміляції українства викликала соціальний і духовний протест.
Запорізька Січ та Гетьманщина (XVI — друга половина XVIII ст.). Військова демократія на Запоріжжі та Гетьманська держава з початку XVIII ст. перетворюються на політико-адміністративну автономію українських земель у складі Росії.
|
Українська державність (1917—1991 pp.). Відновлення української державності в цей період було пов'язане з розгортанням національно-визвольної революції в Україні, результатом якої було утворення УНР (1917—1918 pp.), гетьманату П.Скоропадського (1918 p.), Західно-Української Народної республіки (1918—1919 pp.), Директорії (1918— 1920 pp.). Далі були — Радянська Україна (1917—1991 pp.), незалежна держава Україна (1991 р. — наші дні).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
:
: