На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Правознавство: Навчальний посібник. / За загальною редакцією В.Г.Гончаренка. — К.: Український інформаційно-правовий центр. — 2002.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 26 - 27
 
Перший великий розподіл праці сприяв першому ве­ликому розподілу суспільства на два класи — вільних і рабів; другий великий розподіл спричинив поглиблення майнової нерівності серед вільних; третій викликав появу класу посередників-купців, зайнятих лише обміном про­дуктів.
Суспільство розкололося на групи людей (класи) з різним майновим станом і різними, подекуди протилеж­ними, інтересами. З'являється об'єктивна необхідність у новій організації, здатній вирішувати проблеми і кон­флікти в суспільстві. На зміну відносинам на первісно­общинному рівні приходить держава. Органи родового (об­щинного) управління замінюються органами державного апарату, виникає державна влада, яка виступає захис­ником панівних верств суспільства. Державна влада поши­рюється на всіх, хто проживає на визначеній кордонами території, незалежно від національності, й виступає як офіційний представник суспільства.
Водночас із виникненням держави відбувається процес формування права. Правила поведінки, що існували, ста­ють непридатними у класовому суспільстві. Спочатку пра­во складалося із звичаїв та окремих судових рішень, яким панівний клас надавав значення загальнообов'язкових норм. Згодом, із становленням і зміцненням центральних органів державної влади, основним засобом формування правової системи стають акти (офіційні документи, що містять правила поведінки), які видаються цими органами і вира­жають інтереси домінуючих у країні верст суспільства.
Згідно із класовим соціально-економічним вченням, кожному типу виробничих відносин відповідає історичний тип держави і права з характерними рисами та особли­востями. Виробничі відносини — це категорія, що харак­теризує відносини між людьми в процесі суспільного ви­робництва: відносини власності, виробництва, обміну, роз­поділу і споживання матеріальних благ.
Найчастіше визначаються такі історичні типи держави: рабовласницький, феодальний, буржуазний, соціалістичний, сучасний. За різних часів у різних країнах існували також держави перехідного періоду.
Рабовласницький тип держави і права характеризу­ється наступними ознаками:
1) поділ суспільства на вільних і рабів;
2)  відсутність у рабів елементарних людських прав {розмовляючі знаряддя);
3)   панівна роль великих землевласників та війсь­кової верхівки;
4)   зневажання фізичної праці, що визнавалася та­ланом рабів;
5)  переважно автократичний та олігархічний харак­тер політичних режимів.
Феодальному типу держави і права притаманні такі риси:
1)   власність феодалів на землю закріплена у фео­дальному праві, яка складає основу суспільства;
2)   закріплення у праві майнової та особистої за­лежності від феодалів-землевласників;
3)  правове закріплення поділу суспільства на стани, належність до яких визначалася самим фактом народження;
4)  набуття багатими містами права на самовряду­вання;
5)  створення станових представницьких органів (пар­ламентів, земських соборів);
6)   закріплення ієрархії взаємовідносин сюзерен — васал у середовищі дворянства;
7)  вплив церковного (канонічного) права на суспіль­не та особисте життя;
8)  найпоширеніша форма правління — монархія.
Характерними рисами держави буржуазного типу є:
1)   правове закріплення формальної рівності грома­дян перед законом;
2)  проголошення принципу законності;
3)  визнання особистих і політичних прав людини;
4)   проголошення свободи, недоторканності й непо­рушності приватної власності;
5)  зосередження основних зусиль держави на функ­ціях охорони приватної власності та боротьби проти загальнокримінальної злочинності;
6)  скасування дворянських та інших станових при­вілеїв;
26
27

Реклама
 

тИЦ и PR