На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Правознавство: Навчальний посібник. / За загальною редакцією В.Г.Гончаренка. — К.: Український інформаційно-правовий центр. — 2002.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 24 - 25
 
вид політичної влади втілюється в державно-правових інститутах і призначається для регулювання суспільних відносин. Державна влада носить офіційний публічний характер. У межах країни вона є найвищою, повною, верховною і незалежною.
Державна влада має свої особливості:
1)  здійснюється від імені держави;
2)  впроваджується в життя силою держави;
3)   регламентується за допомогою права і здійсню­ється в офіційно встановлених межах і лише певними засобами.
Верховенство державної влади виявляється в її універ­сальності (її владна сила поширюється на все населення і всі громадські організації країни), в її повноваженнях (державна влада може відмінити будь-який прояв іншої суспільної влади), а також в наявності таких засобів впли­ву, якими ніяка інша суспільна влада не володіє (напри­клад, монополія законодавства, правосуддя).
У демократичному суспільстві державна влада набуває форми народовладдя. її першочерговими завданнями ста­ють: втілення свободи і справедливості у відносинах учас­ників суспільного життя; захист та охорона прав і закон­них інтересів особи та родини (сім'ї); функціонування державних органів на основі права; реалізація повнова­жень держави не лише через примус, а й через силу громадської думки; забезпечення рівних для всіх мож­ливостей у сферах життєдіяльності людей, на базі принци­пів соціальної справедливості, гуманізму і загального блага.
З давніх-давен людство мріяло про державу соціальної справедливості. Ці мрії знайшли відбиток у творах Пла-тона, Аристотеля, Фоми Аквінського, Т.Мора, Т.Кампа-нелли, А.Сен-Сімона, Ш.Фурье, О.Герцена, М.Драгоманова, С.Булгакова, П.Флоренського та багатьох інших мислителів.
У загальнофілософському розумінні справедливість — це розподіл блага і зла між людьми, зокрема співвідно­шення між роллю окремих особистостей в житті суспіль­ства та їх соціальним становищем, працею і винагородою, вчиненим діянням і віддачею, достоїнством людини та її суспільним визнанням, між правами та обов'язками, зло­чином і покаранням.
Справедливість має бути одним з основних принципів правосуддя. Взаємопов'язаність права і справедливості на­дає справедливості соціально-правової спрямованості.
Соціальна справедливість вимагає від держави і права забезпечення не класового або групового мотивів нав'я­зування всьому суспільству волі певного класу чи певної соціальної групи, а здійснення загальносуспільних інте­ресів, гарантування всім громадянам гідного існування, всебічної підтримки чесної праці, морального та фізичного здоров'я населення та збереження навколишнього при­родного середовища.
§ 3. Основні теорії походження та сутності держави і права
На сьогодні серед науковців-юристів, істориків, філо­софів, етнографів та інших вчених немає одностайності в поглядах на причини виникнення держави і права. Зде­більшого виникнення держави і права пов'язується з еко­номічними та соціальними чинниками, з майновою нерів­ністю і з появою класів.
У науку така теорія походження держави ввійшла під назвою соціально-класової теорії.
Згідно з цією теорією найважливіші зміни в житті первіснообщинного ладу були пов'язані з істотними зміна­ми в економічному житті тогочасного суспільства, яке поступово переходило від привласнювального господарю­вання (мисливства і збирання) до господарювання вироб­ничого, до одержання надлишкового продукту. Людина стала виробляти більшу кількість продуктів, ніж було необхідно для підтримання її життя. Виникали реальні умови для експлуатації чужої праці та майнової і со­ціальної диференціації.
Цей період характеризується трьома великими розпо­ділами праці:
1)  відокремленням скотарства від землеробства;
2)  відокремленням ремесел від землеробства;
3)  виділенням особливого прошарку людей, зайня­тих лише обміном продуктів.
24
25

Реклама
 

тИЦ и PR