з тих, кому не менше 25 років і не більше 70 років, і по-третє, хто проживає не менш як два роки в тому повіті, де відбуваються вибори присяжних засідателів.
84. До загальних списків присяжних засідателів вносяться:
1) почесні мирові судді;
2) всі, хто перебуває на державній цивільній службі, за визначенням від уряду на посаді п'ятого і нижчих класів, крім: а) членів судових місць, дільничних мирових суддів, обер-секретарів і секретарів судових установ, судових приставів і нотаріусів; б) осіб прокурорського нагляду при судових установах; в) віце-губернаторів; г) чиновників, які займають посади скарбників, а також лісничих казенних лісів і д) чиновників поліції взагалі;
3) усі, хто перебуває на місцевій службі по виборах дворянських і міських товариств, крім міських голів;
4) селяни, обрані в чергові судді волосних судів або в добросовісні волосних і сільських розправ та рівних з ними сільських судів, а також ті, що займають бездоганно не менш як три роки посади волосних старшин, голів, сільських старост або інші відповідні цим посади в громадському управлінні сільських обивателів різних найменувань або були церковними старостами;
5) усі інші особи, що володіють землею в кількості не менше ста десятин або іншим нерухомим майном ціною в столицях — не менше двох тисяч карбованців, у губернських містах та градоначальствах — не менше тисячі, а в інших — не менше п'ятисот карбованців або ж одержують платню або прибуток від свого капіталу, заняття, ремесла або промислу в столицях не менше п'ятисот, а в інших місцях — не менше двохсот карбованців на рік.
85. Не підлягають занесенню до списків присяжних засідателів:
1) священнослужителі і монашествуючі;
2) усі військові чини, що перебувають на дійсній військово-сухопутній або морській службі, а також ті з цивільних чиновників, які знаходяться при військах або служать по військово-судній частині у військовому і морському відомствах; і
3) учителі народних шкіл.
86. До списків присяжних засідателів не можуть також бути внесені всі ті, хто служить у приватних осіб.
Статут карного судочинства (1864 р.)
(Витяги)
1. Ніхто не може бути покараний за злочин або провини, що підлягають віданню судових установ, не бувши засуджений до покарання вироком відповідного суду, що набрав законної сили.