На головну : Отримати Premium-доступ : Завантаження книжок у форматі PDF
Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. В. Д. Гончаренка.— 3-тє вид., перероб. Уклад. В. Д. Гончаренко, О. Д. Святоцький.— К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. — 800 с.
  <<  Попередня сторінка | Показати зміст | Наступна сторінка  >>
Перейти на сторінку №

Реклама
 



Сторінки 172 - 173
 
з тих, кому не менше 25 років і не більше 70 років, і по-третє, хто прожи­ває не менш як два роки в тому повіті, де відбуваються вибори присяжних засідателів.
84. До загальних списків присяжних засідателів вносяться:
1) почесні мирові судді;
2)  всі, хто перебуває на державній цивільній службі, за визначенням від уряду на посаді п'ятого і нижчих класів, крім: а) членів судових місць, дільничних мирових суддів, обер-секретарів і секретарів судових установ, судових приставів і нотаріусів; б) осіб прокурорського нагляду при судових установах; в) віце-губернаторів; г) чиновників, які займають посади скарб­ників, а також лісничих казенних лісів і д) чиновників поліції взагалі;
3)  усі, хто перебуває на місцевій службі по виборах дворянських і міських товариств, крім міських голів;
4)  селяни, обрані в чергові судді волосних судів або в добросовісні волосних і сільських розправ та рівних з ними сільських судів, а також ті, що займають бездоганно не менш як три роки посади волосних старшин, голів, сільських старост або інші відповідні цим посади в громадському управлінні сільських обивателів різних найменувань або були церковни­ми старостами;
5) усі інші особи, що володіють землею в кількості не менше ста де­сятин або іншим нерухомим майном ціною в столицях — не менше двох тисяч карбованців, у губернських містах та градоначальствах — не менше тисячі, а в інших — не менше п'ятисот карбованців або ж одержують плат­ню або прибуток від свого капіталу, заняття, ремесла або промислу в сто­лицях не менше п'ятисот, а в інших місцях — не менше двохсот карбован­ців на рік.
85. Не підлягають занесенню до списків присяжних засідателів:
1) священнослужителі і монашествуючі;
2) усі військові чини, що перебувають на дійсній військово-сухопут­ній або морській службі, а також ті з цивільних чиновників, які знаходять­ся при військах або служать по військово-судній частині у військовому і морському відомствах; і
3) учителі народних шкіл.
86. До списків присяжних засідателів не можуть також бути внесені всі ті, хто служить у приватних осіб.
Статут карного судочинства (1864 р.)
(Витяги)
1. Ніхто не може бути покараний за злочин або провини, що підляга­ють віданню судових установ, не бувши засуджений до покарання виро­ком відповідного суду, що набрав законної сили.
6.  Вирок ухвалюється не інакше, як після перевірки і доповнення в засіданні суду доказів, виявлених попереднім слідством.
7.  Засідання, крім випадків, зазначених у законі, відбуваються при­людно.
8. Теорія доведень, що грунтується тільки на їх формальності, скасо­вується. Правила про силу судових доведень повинні бути тільки керівни­цтвом при визначенні вини чи невинності підсудних на підставі внутріш­нього переконання суддів, основаного на сукупності обставин, виявлених при проведенні слідства та суду.
9.  Вирок може тільки засуджувати або виправдовувати підсудного. Залишення в підозрі не допускається.
10. У справах про злочини та провини, які тягнуть за собою покаран­ня, зв'язані з позбавленням всіх громадянських прав або із втратою всіх або деяких особливих прав і переваг, визначення вини чи невинності під­судних надається особливим присяжним засідателям. Це правило не по­ширюється на справи про злочини державні.
17. Різниця підсудності за станом скасовується.
204. Справи у злочинах державних підсудні судовим палатам або верховному карному судові, а справи у злочинах службових відаються окружними судами, судовими палатами, касаційним департаментом сена­ту або верховним карним судом в порядку, визначеному в III книзі цього статуту.
1051. Для суду в справах про державні злочини до членів карного департаменту судової палати приєднуються: 1) губернський предводитель дворянства тієї губернії, де заведено палату, 2) один з повітових предводи-телів дворянства, що перебувають в окрузі місцевого окружного суду, 3) один з міських голів того самого округу і 4) один з волосних голів або старшин місцевого повіту.
Хрестоматія з історії СРСР. К., 1953. Том III. — С 165—167.
Городове положення (16 червня 1870 р.)
(Витяги)
1. Піклування і порядкування по міському господарству та благоуст­рою надаються міському громадському управлінню, а нагляд за законним сього виконанням — губернаторові, на точному додержанні правил дано­го положення.
9. Міське громадське управління в постановах і розпорядженнях своїх не може виходити з кола вказаних йому справ. Усяка постанова йо­го, всупереч цьому ухвалена, не дійсна.
172
173

Реклама
 

тИЦ и PR