|
|
про що Григорій Унковський з піддячим усно вашій царській величності об'явить, яких ми з усім добрим відпускаємо.
Хрестоматія з історії Української РСР. — К, 1959. — Том І. — С 284—285.
З грамоти царя Олексія Михайловича
Богданові Хмельницькому про згоду
взяти Україну щд захист
(22 червня 1653 р.)
І ми... зволили вас прийняти під нашу царської величності високу руку, щоб не стали ви ворогам хреста в поневіряння і паплюження. А ратні наші люди за нашим царської величності указом збираються і до ополчення лаштуються. І для цього послали ми, великий государ, до вас стольника нашого Федора Обросимовича Лодиженського, щоб вам, гетьманові, і всьому Запорозькому Війську наша государська милість була відома. І прислали б ви до нас, великого государя, до нашої царської величності, посланців своїх, а ми, великий государ, наша царська величність, пошлемо до вас наших царської величності думних людей.
Хрестоматія з історії Української РСР. — К., 1959. — Томі. — С 291.
Універсал Богдана Хмельницького
почепському сотникові про сувору заборону
чинити утиски російському населенню
(14 липня 1653 р.)
Богдан Хмельницький, гетьман, з Військом Запорозьким.
Сотнику почепський, дивне діло, що ви без відома нашого, на рубежі живучи, обиди всякі чините московським людям, а ми в якнайкращій згоді хочемо жити і служити його царській величності. А тому наказуємо вам суворо, щоб того свого свавілля чинити перестали і тих дітей боярських, яких у тюрмі маєш, щоб зараз же повипускав, і інших і всі пожитки їх, які ти був позабирав, щоб зараз же поповертав без усякого зволікання, щоб до нас більше скарги від порубіжних не надходили. А якщо того не вчиниш і всього їм не віддаси, то знай добре, що і своє втратиш, і головою своєю приплатиш, інакше не чинячи.
Писано в Чигирині липня в 14 день року 1653-го
Богдан Хмельницький, рука власна
Хрестоматія з історії Української РСР. — К., 1959. — Том І. — С 287.
|
З рішення Земського собору
про включення України до складу Росії
(1 жовтня 1653 р.)
Минулого 1653-го року травня 25 за указом великого государя царя і великого князя Олексія Михайловича, всієї Росії самодержця, говорилося на соборах про литовські і про черкаські справи. А нинішнього 1654 року жовтня в 1 день великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович, всієї Росії самодержець, розпорядився з приводу тих же литовських і черкаських справ скликати собор, а на соборі цьому бути великому государеві, святійшому Никонові — патріархові московському і всієї Росії митрополитам, архієпископам, єпископам, і чорним властям, боярам, і окольничим, і думним людям, і стольникам, і стряпчим, і дворянам московським, і дякам, і дворянам, і дітям боярським (виборним) із міст, і купцям, і торговим, і всяких чинів людям. І наказав государ їм об'явити литовського короля і панів-ради минулі і нинішні неправди, що з їх сторони чиняться на порушення вічного докінчання, а від короля і від панів-ради виправлення в цьому не бувало. І щоб ці їх неправди його государевим Московської держави всяких чинів людям були відомі.
Також і запорозького гетьмана Богдана Хмельницького присилання об'явити, що вони б'ють чолом під государеву високу руку в підданство. І що тепер король (польський) і пани-рада при государевих великих послах відповідно до договору виправлення не зробили і відпустили їх без діла...
Про гетьмана Богдана Хмельницького і про все Військо Запорозьке бояри і думні люди постановили, щоб великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович всієї Росії зволив гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами їх і з землями прийняти під свою государеву високу руку ради православної християнської віри і святих божих церков, тому що пани-рада і вся Річ Посполита на православну християнську віру і на святі божі церкви повстали і хочуть їх викоренити, і ради того, що вони, гетьман Богдан Хмельницький і все Військо Запорозьке, присилали до великого государя і великого князя Олексія Михайловича всієї Росії бити чолом багато разів, щоб він, великий государ, православної християнської віри викоренити і святих божих церков розорити гонителям їх і клятвопорушникам не дав, і над ними змилосердився, і велів їх прийняти під свою государеву високу руку.
А стольники, і стряпчі, і дворяни московські, і дяки, і жильці, і дворяни та діти боярські з міст і голови стрілецькі, і гості, і гостинні та суконні сотні, і чорних сотень, і двірцевих слобод, тяглі люди, і стрільці про государеву честь і про прийом гетьмана Богдана Хмельницького і всього Війська Запорозького допитувалися по чинах, окремо.
91
|
|
:
: