Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посібник
для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. В. Д. Гончаренка.— 3-тє вид., перероб. Уклад. В. Д. Гончаренко, О. Д. Святоцький.— К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. — 800 с.
право продати своє майно без ніякої перешкоди з боку панів, а також старост і підстарост.
2. Вищезгадана організація двадцятитисячного реєстрового війська його королівської милості мусить починатися протягом двох тижнів від цього числа, а закінчитися до свят різдва. Реєстр цього війська за власноручним підписом гетьмана мусить бути відісланий до його королівської милості, і копія його вписана в книзі гродській київській. В цьому реєстрі ясно мусять бути записані реєстрові козаки в кожному місті по іменах і прізвиськах, і загальне число їх не повинно становити більше двадцяти тисяч; а які козаки будуть включені в реєстри, ті повинні лишатися при давніх звичайних своїх правах; ті ж, які не будуть включені в реєстр, мусять лишатися, як і раніш, у звиклому послушенстві, приписаними до замків його королівської милості.
4.Обивателі воєводств Київського, Брацлавського і Чернігівського, а також і старости самі особисто і через своїх урядників можуть вступати у володіння своїми маєтками і одразу брати під свою владу всі доходи, корчми, млини і судочинство; проте саме збирання податків з селян повинні відкласти до вищезгаданого строку, призначеного для закінчення реєстрів, щоб обрані в реєстр козаки тим часом переселились, а лишились тільки ті, що належать до стану селян. Те саме мусить бути і в маєтках його королівської милості, поки не буде вже відомо, хто лишається на правах козацьких, а хто приписаний до замка і підлягає селянським повинностям.
5.Чигирин на основі привілею його королівської милості мусить лишатися при гетьмані. Як теперішній гетьман, благородний Богдан Хмельницький, призначений і затверджений привілеєм його королівської милості, так і на наступні часи гетьмани повинні перебувати під старшинством і владою гетьманів коронних і мусять бути затверджувані привілеями.
Кожний з них, стаючи гетьманом, повинен дати присягу у вірнопод-данстві його королівській милості і Речі Посполитій. Всі полковники і старшини мусять призначатися за поданням гетьмана його королівської милості запорозького.
6.Релігія грецька, яку сповідає Військо королівської милості Запорозьке, також собори, церкви, монастирі і колегіум київський повинні лишатися при попередній свободі, згідно з стародавніми правами. Якщо хто під час колишніх заколотів випросив у власність якийсь маєток церковний або належний духовенству, то таке право власності ніякої чинності мати не може.
Хрестоматія з історії УкраїнськоїРСР. — К, 1959. — Том І. — С 276—277.
Універсал про заборону
виробляти і продавати горілку в Києві,
оскільки це шкодить міщанам та військовій скарбниці
(17 січня 1654 р.)
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском Запорозким.
Дошла нас скарга од мещан киевских, же там нікоториє своєволники горілки робят і ними шинкуют, через що ущербок скарбови нашому войсковому дієтсе, зачим сурово росказуєм кождому, аби се жаден од того часу горилкою шинковати не важил, а мещаном киевским перешкодою не бил. А если би од того часу которий-колвек своєволник, не слухаючи сего писаня нашего, міл горилкою шинкуват, такового кождого полковникові тамошнему киевскому приказуєм, жеби срокго карал і з оних справедли-вост чинил, того угледаючи, жеби в утрату нам належачого ущербок не бил, счо і повторе росказуєм, аби іначей не било под ласкою нашою.
Дат з Переяслава, 17 генвара 1654
Богдан Хмельницкий, рука власна
Документи Богдана Хмельницького. — К., 1961. —С 317.
Універсал про підтвердження прав
Густинського монастиря на володіння
(15 травня 1655 р.)
Богдан Хмельницкий, гетман з Войском его царского величества Запорозким.
Всім вобец і кождому зособна, кому би о том відат належало, вшеля-коє кондициї людем, тепер і на потом будучим, доносим до відомосте, іж супликовали до нас вся братия общежительного монастира Густинского, же в кгрунтах, которие еще от святое памяти княжат Вишневецких мают, ведлуг привилеюв наданих, од нікоторих людей великое терпят утиснене. Прото ми хотячи, аби місцу святому не било укривженя і тоє, що святобливе надано, жеби при місцу святом зоставало, сим нашим виразним универсалом сурово заказуєм, аби жаден в кгрунтах монастирских наймен-шоє не важилсе чинити кривди, так в полях, сеножатех, ставах, яко і інших тому місцу святому служачих приналежностях, а єжели би якиє-колвек люде, легце собі поважаючи сей наш универсал і виразную волю войсковую, найменшую чинили кривду в кгрунтах помененого монастира Густинского і в ониє неналежне вдиралисе, такового кождого полковникови нашему прилуцкому, а в небитности его, наказному за найменшою скаргою
:
: