|
|
2. Лібчи войська, хотячи вигодити подданих своїх прозьбі і заохотити їх до услуг своїх і Речі Посполитої, дозволяет міти єго кор. мил. четири-десят тисячей войська запорозького; і спораження реестров повіряєт гетьманові Войська своего Запорозького з такою декларацією, аби ведлуг год-ності которий би бил до того способний, так в добрах шляхецьких Козаков до реєстру вписовано, яко і в добрах єго кор. мил. А то таковим міст опи-санєм: од Дніпру почавши с тоєй-ту сторони в Димеру, в Горностайполю, в Коростешові, в Паволочі, в Погребищах, (в Прилукі), в Вінниці, в Брас-лавю, оттам-толь од Браславя до Ямполя ку Дністрові, так же до Дністра розумітися мает, в реєстр козаки мають биті приймованиї, а з другое зась сторони Дніпра, в Остру, а Чернігові, в Ніжині, (в Ромні) і всюди аж до границі московської і Дніпра. А що ся дотиче міст інших єго кор. милості і шляхецьких над міру в тих пунктах описаних, в тих юж не мають биті козаки; вольно єднак з них тому, которий хочет биті в козацтві, без гамованя панського вийти зо всею маєтностю на Україну, которий буде до реєстру принятий. А тоє спораженя реєстру през п.гетьмана Войська Запорозького мається отправити найдалій до нового літа свята руського (сиріч до рожества Христова) таковим порядком: гетьман Войська Запорозького маєт с подписом руки своєї і с печатю войсковою зоставити реєстр по імені тих всіх, коториї будуть уписаниї в козацтво; а то для того, аби тиї в козацтві зоставали при вольностях козацьких, а іншиї всі замком єго кор.милості, а в добрах шляхецьких паном своїм подлегали.
3. Чигирин, так яко єсть в своїм обрубі, при булаві Войська Запорозького маєт биті завше, которий і теперішнєму гетьманові Войська своего Запорозького, благородному Богданові Хмельницькому, єго кор. милость, чинячи єго вірним слугою своїм і Речі Посполитої приворочаєт.
4. Що-колвєк діялося под час замішаня теразнійшого с допущення божого, тоє все маєт биті в запомніню, не маєт жаден пан помсти чинити і караня.
5. Шляхті так віри роської, яко і римської, коториї под час того замішаня яким-колвєк способом бавилися при війську запорозьким, єго кор. милость с панської своєї ласкавості пребачаєт і виступок їх покриваєт. І єслі би под которим упрошено так з добр дідичних, яко і інних, або которого вивожано, понєваж тоє все в теперішнім діялося замішаню, маєт биті сеймовим постановєнєм змазано.
6. Войсько коронное, где козаки з спораженя реєстрового будуть, в тих містах становиськ своїх не маєт міти...
8. Взглядом замішаня унії так в Короні польськой, як в Великім князь-стві Литовськім, также сторони цілості церковної, добр, фундацій, до них належачих, коториє за давніх літ мівали, также і всіх прав церковних, — так яко з преосвященим отцем митрополитою київським і з духовенством на сеймі близько пришлом намовлено і постановлено буде, якоби на жадане
|
отца метрополити все позволено било, єго кор. милость додержати готов, аби ся кождий тішил і прав і вольностей своїх, і місце в сенаті преосвященному єго милості отцу митрополиті київському єго кор. милость по-зваляєт міти.
9. Годності, уряди вшелякиє в воєводстві Київськім, Брацлавськім і Черніговськім роздавати єго кор. милость обивателем стану шляхецького віри православної грецької ведлуг давніх прав обіцуєт.
10. В місті Київі, іж суть управилеваниї школи роськиє, отцеве єзуїти не мають там і по інших містах українних биті фундованиї, а ні где інде перенесені; школи зась всі іншиє, коториє там суть от дальших часов, мають биті вцалє заховани.
11. Горілкою шинковати козаки не мають кроме того, що на свою потребу зробить що; гуртом вольно му будет продать; шинки зась медов, пив ведлуг звичаю биті мають.
Тиє пункта мають биті на сеймі стверженії, а тепер все ораз в запом-ніня, тілько згода, милость заховатися маєт межи обивателями українни-ми а Войськом Запорозьким єго кор. милості і всієї Речі Посполитої.
Хрестоматія з історії УкраїнськоїРСР. — К, 1959. — Том І. — С 269—270.
Білоцерківський договір (18 вересня 1651 р.)
(Витяги)
Через те що Військо його королівської милості Запорозьке з гетьманом і всією страшиною своєю визнали себе підданими його королівської милості і республіки, то, приносячи належну господу богу подяку за припинення і відхилення внутрішнього кровопролиття, яке досі тривало, ми, комісари, постановляємо:
1. Дозволяємо і призначаємо організувати реєстрове військо в числі двадцяти тисяч чоловік. Це військо гетьман і старшина повинні набрати і записати в реєстр, і вони мусять перебувати тільки в маєтках його королівської милості, що містяться у воєводстві Київському, не маючи нічого до воєводств Брацлавського і Чернігівського. А маєтки шляхетські мусять лишатися вільними, і в них реєстрові козаки ніде не повинні лишатись; а хто лишиться реєстровим козаком у числі двадцяти тисяч, той з маєтків шляхетських, які містяться у воєводствах Київському, Брацлавському і Чернігівському, також у маєтках його королівської милості, мусить переселитись у маєтки його королівської милості у воєводстві Київському, туди, де буде розташовано військо його королівської милості запорозьке; а хто бувши реєстровим козаком, буде переселятися, кожний такий матиме
|
|
:
: