|
|
кового переховывал винен будеть врядови своему вины две копы грошей
заплатити.
Законодательные акты Великого княжества Литовского XV—XVI вв. —Л.,1936. — С. 131—142.
Інвентар с. Бобичі, Володимирського повіту,
з переліком повинностей селян
(1640 р.)
Піддані: Юськович на волоці, волів 4, кінь 1; Васько Кушнірович на волоці, волів 4, кінь 1; Нипорка на волоці, волів 4, кінь 1; Давидчики на волоці, волів 3, кінь 1; Малхеревич на волоці, волів 4; Роман Синовчук на волоці, волів 3, кінь 1.
Швланники: Коцюбка Гриць на півланку, волів 2; Мисько Коцюбка на півланку, волів 2; Сак Коцюбка на півланку, волів 2, цей не має ні халупи, ні двох волів; городник Шопич на півланку, віл 1; Коцюбка Лаврін на півланку, волів 2; Кушнірович, вдовин син, на півланку, віл і кінь; городник Сенька на півланку, волів 2; городник Гулька на півланку, волів 2; Бо-рисик на півланку, віл 1.
Городники: Півник городник; Приступа городник, віл 1; Шимон, віл 1; Антоник городник, підсусідок.
Повинність з лану на рік: чиншу злотий, на чиншову яловицю Іб'/г грошів, вівса 4 маци міри локацької, 4 каплуни, курка, гуска, прядива 15 пучок, півкопи яєць, щоденна робота; з півлану половина того, тільки робота 5 днів на тиждень, сторожа. Городники: чиншу по півзлотому, по 2 каплуни, робота 3 дні на тиждень. А ланники повинні у жнива щодень по двоє і до сіна гребти, а в понеділок і в п'ятницю по троє з лану, а з півланку половина роботи.
Хрестоматія з історії Української РСР. — К., 1959. — Том І. — С 252.
Реляція возного В. Сікорського про криваве
побиття слугами магната С. Любомирського
міщан містечка Янушполя
(6 серпня 1643 р.)
Я, року теперішнього, тисяча шістсот сорок третього, місяця липня двадцять сьомого дня, будучи од... паней уряде приданий і маючи при собі шляхту людей добрих, пана Федора Мшанецького, пана Сігізмунда Сіра-цького і пана Щесного Трецинського в місті Янушполі за оказанєм присяжних вишейпоменених Івана Климовича і Савки Мазуровича, міщан януш-польських, оглядал, а наперед Левка Євтуховича войта янушпольського, окрутнє през око правое аж до лівого ока над чолом рану шаблею тято аж
|
до мозку; другую рану в голові также шкарадную, барзо шкодливую;тре-тюю рану обухом кость пребитую также по голові; четвертую рану у правої руки палець середній впул розтятий; тіло все од голови почавши аж до ног обухами, киями все забито, синьоє, кривавоє; у Яцька Проскурнича в голові ран дві, барзо шкодливих, шаблею тятих аж до мозку; третюю рану през бороду аж до самого уха, а тіло кривавоє, синьоє, збитоє од голови аж до самих ног, которих неподобна аби бил жив; у Стефана Шевца рану барзо шкодливую, шаблею чи палашом тятую в голові през всю голову, почавши од правого боку аж до лівого, аж мозок видечи; другую рану — око правое аж до самого уха перетято, а тіло также почавши од голови аж до самих ног синьоє, кривавоє, окрутнє збитоє; праве на смертельной постелі лежачого видєлом у Кузька рану посеред голови шаблею ростятую, барзо шкодливую, і другую на голові таковую ж, руки, ноги і увесь хрибет, синій, збитий...
Хрестоматія з історії Української РСР. — К, 1959. — Том І. — С 252—253.
Із скарги шляхтича І. Коленди на ігумена
Київського Миколопустинського монастиря
І. Трохимовича за побиття селян
села Ходосова і за знущання над ними
(1645 р.)
Згаданий отець ігумен..., не поважаючи стану свого духовного чернечого, не зважаючи на право посполите і описані в ньому кари на зухвальців, наїзників, ґвалтівників права, покою посполитого, умисел противної зухвали перед себе взявши, не контентуючися правом посполитим..., підданим ходосовським власності їх орати не допускав і заборонив, а коли піддані ходосовські решту полів своїх недавно, дня шістнадцятого серпня, року теперішнього, виславши плугів шість, орати були почали, тоді вищезгаданий ігумен нікольський, не перестаючи і далі з завзяттям і вчиненням з великою опресією кривди і шкоди грунтам княжати його милості і підданим ходосовським, але їх чим далі, тим більше причиняючи, грунти власні ходосовські, переходячи границю описану, неслушно і безправно до села свого Гвоздова привласнити намагаючись, з тими всіма людьми, приспо-собленими для цього помічниками, міцно і ґвалтовно, наїхавши із зброєю, підданих, що там працювали, орючи свої поля, великий крик, галас учинивши, бити, мордувати, плуги, воли відбирати наказав, і сам того домагався, і, брешучи і соромословлячи, відповіді і похвалки на здоров'є пана протестуючого чинив, потім плуги і всі снасті плугові посікти, порубати, волів похромити, підданих, господарів самих, плугатарів і погоничів потовкти і побити наказав, і то все було виконано. Перш за все тоді Васькові Юрченкові плуг зо всім — ярма, колеса і всю снасть плугову — порубано,
|
|
:
: