|
|
ти мает и писати в рейстр, которого дня и часу их приймут; с которых волок, поколь ся збудует и волоку направит, до лет двух, альбо трех не мает больш дати за вси повинности, только грошей 42, снявши жыто и ярину, а роботы и подвод, и никоторых потяглей не тягнути, поколь ся побудует; а то на узнанье врядовом и ревизорском, естли близко и лацно будованья досягнути может; а приемного не брати болш, только 2 грошы на державцу, а дьяку грош. А никому пустых волок а ни сеножатей на них не наймовати и за поклоны а ни за скарбные доходы не давати пахати никаким обычаем.
Арт. 51. Старостове, державцы и тивунове абы злодеев и иных зло-чынцов карати казали, водле статуту, без вины злодейское, которая перед тым бывала; а маетности злодейское и кождого злочынца абы конечно на вряд и никого иного не брано, одно при земли жону и детей зоставити; а не будет ли жоны и детей, ино иныпого на том осадити. Так теж отумер-щин и отбегщин-абы конечно брати не смели, але на той маетности и том кгрунте иныиих годных подданых наших осажали, абы тым не множилися пустоши.
Арт. 57. Хочем теж мети, абы в пущах наших лесничие никому дерева стоячего на будованье а ни на жадную речь для пожитков своих давати не смели, под строгою карностью нашою; ведьже лежачое дерево могуть давати, але не иныному кому, одно нашим подданым, которые бы на волоках своих к их потребам лесу не мели.
Акты, относящиеся к истории Западной России, собр. и изд. Археографическою комиссией). — СПб, 1848. — Т. III. — С. 72—91.
Рішення Люблінського сейму
про об'єднання Польщі і Литви
в одну державу — Річ Посполиту
(1569 р.)
Ми, Сігізмунд Август, всім узагалі і кожному зокрема, кому відати належить, людям теперішнього часу і майбутніх часів оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам'яті батькові нашому Сігізмунду, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з'єднання або унія Великого князівства Литовського з королівством Польським... Знаючи, що це об'єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без дальшого загаяння тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це діло, щоб уже обов'язково на цьому сеймі було постановлено і закінчено справедливе і ґрунтовне об'єднання і злиття цих держав, так щоб на майбутній час унія не тільки не могла бути перервана і розладнана, а щоб приносила такі пло-
|
ди, які б могли дати польському і литовському народові насамперед можливо більший і твердий мир і збереження в цілості, а потім славу і окрасу.
На скликаному таким чином цьому сеймі явилися особисто всі пани сенатори духовні і світські і всі інші чини польського і литовського народу і, за нашим допущенням і згодою, після взаємних між ними нарад, додержуючи цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними в братерській любові, і ця унія викладена нами, за згодою всіх тих чинів обох народів, в таких пунктах.
Обрання короля
Насамперед: Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно з попередньою інкорпорацією між ними, складають з обох вищезазначених народів одно, нерозрізнюване, неподільне тіло, одне зібрання, один народ, так що віднині у цього з двох народів одного зібрання, з'єднання, неподільного народу і майже єдиного, однорідного, нерозрізнюва-ного і неподільного тіла буде на вічні часи одна голова, не окремі государі, а один — король польський, який, згідно з давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і литви буде обиратися в Польщі, а не в іншому місці... Обраний таким чином на Польське королівство буде миропомазании і коронований у Кракові. Що ж до обрання, введення його на стіл Великого князівства Литовського, то воно повинно припинитися, так щоб уже віднині не було ніякого сліду його і подоби.
Сейми
Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен бути іншим, тобто не повинен складатися лише з сенаторів того або того народу. Сенат повинен бути при нас, крім того часу, коли буде сейм в Литві і в Польщі; він завжди повинен бути запрошуваний до всіх справ, про все знати і радити, згідно з своїм обов'язком. А якби трапилися важливі справи, коли при нас не було б сенаторів, то в силу давнього звичаю буде дано звістку про все як у Польщу, так і в Литву і ніщо ніколи не буде постановлено і вирішено без відома сенаторів обох народів.
Монета
Монета повинна бути одноманітна і однакова по вазі і пробі, поділу і напису, що ми і наші потомки без загаяння зобов'язані будемо здійснити...
Торгові мита
Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори на землі і на воді, під якою б назвою вони не були, наші, сенаторські,
5 3-70
65
|
|
:
: